Можливо, ще зарано говорити про позитивні сторони пандемії, але цей важкий час може стати нагодою для подяки за малі речі.
На це вказує американський архієпископ Джозеф Куртц, ділячись уроком вдячності. Він отримав його від свого брата з синдромом Дауна, молодшого на п’ять років, пише Vatican News.
Ієрарх вважає, що нинішній уповільнений ритм життя, вимушений пандемією, дозволяє замислитися над тим, що насправді важливе в житті. Він згадав, як одного суботнього ранку розбудив свого брата, який живе з ним у єпископському домі, й відразу перерахував йому цілий список усього, що той мав зробити. «Ґеорґ відвернувся від мене і спокійно сказав: “Доброго дня“. Список справ вилетів у мене з голови, я затримався на цьому моменті вдячності за мого брата, радіючи привілеєві наших стосунків», — зізнався архієпископ Куртц. У повсякденній метушні, підкреслив він, ми часто не помічаємо того, що насправді найважливіше і надає сенсу життю.
Колишній голова єпископату США зазначив: зараз, замість нарікати на те, чого ми не маємо, — як-от близького контакту з рідними та друзями, участі в Євхаристії або можливості прийняти Святе Причастя у тому вигляді, як ми звикли, — можемо шукати позитивні моменти й дякувати за них Богові. «Пандемія може стати уроком вдячності, починаючи навіть із дрібниць», — підкреслив архієпископ Куртц і додав, що «добридень» його брата спонукало його починати кожен день саме з подяки. Така позиція, за його ствердженням, також допомагає протистояти пандемії, коли багато людей піддаються страху за майбутнє, і усвідомити, що єдиний податель життя — це Бог.