Римо-католицька парафія Усіх Святих у Ходорові на Львівщині 31 жовтня урочисто відзначила 30-ту річницю повернення та реконсекрації храму, який за часів радянської окупації був перетворений на спортзал.
Урочисту Святу Месу, якій передувало впровадження реліквій св. Йоана Павла ІІ, очолив єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава у спіслужінні із настоятелем о. Андрієм Мігулкою та отцями, що прибули на спільну подячну Євхаристію.
У своїй проповіді єпископ наголосив на тому, що покликання до святості не є привілеєм священників чи богопосвячених, на яких ми найчастіше дивимося, як на святих людей, але це дар, яким Бог нас усіх сьогодні обдаровує. Владика зазначив, що таким прикладом святості для сучасних людей є св. Йоан Павло ІІ, чиї реліквії відтепер будуть перебувати у ходорівському храмі:
— Святість належить до природи Церкви. Це ДНК Церкви. Ми у спільноті Церкви покликані до святості. Кожен із нас до неї запрошений, як член містичного Тіла Христа. Кожен із нас теж усвідомлює, що нам ще далеко до святості – ми робимо багато гріхів, помиляємося, наше життя не таке ідеальне, як би нам хотілося. Можна би було багато говорити про те, чого бракує. Але саме тому, ми чинимо на початку кожної Меси Акт покути: б’ємо себе в груди і тричі кажемо «моя провина». Це ті двері, які впроваджують нас у спільноту Церкви, у присутність Бога в Євхаристії, бо ми відрікаємося від гріха, від того всього, що не є Боже, щоб побути у присутності Бога, щоб Він міг нас зцілити. І дуже важливо усвідомити собі, що ця святість є частиною нашого життя.
Прикладом святості є для нас св. Йоан Павло ІІ. У щоденному житті понтифік, людина, яка очолювала Церкву, найбільше часу проводив у каплиці. Там перебував у тиші, шукав відпочинок у Бозі, часто лежачи хрестом на підлозі, молячись за Церкву, яку Бог йому доручив. Дивлячись сьогодні на його особу, можемо впевнено сказати, що через нього Бог нам показав виразний приклад святого способу життя. У перший момент, коли було оголошено про смерть Папи, то одразу з’явилися на площі Святого Петра плакати із написом «Santo subito». Рідко буває, щоби хтось ще буквально у момент відходу з цього світу вже був проголошений святим безпосередньо людом Божим. Під час його помирання сотні тисяч людей навернулися до Бога, бо цей спосіб, у який він переходив до вічності, був натхненням до того, щоб запрагнути святості. Це для нас сьогодні важливо, тому що Бог не випадково дає нам таких святих у наш час. При привітанні ви згадали святої пам’яті кардинала Яворського, котрий 30 років тому приїхав як пастир Львівської архідієцезії, щоб наново освятити це місце, яке ганебно було знищене. У ньому теж було багато ознак святості. Коли я розповідав йому про те, чим живе наша Львівська архідієцезія – він співстраждав з нами, в його очах були сльози. При кожній справі на початку робив знак хреста, просячи таким чином про благословення Боже. Він завжди говорив, що Боже Провидіння про все подбає. Ми цього сьогодні потребуємо – вірити більше Божому Провидінню, а не людським стратегіям, світовим лідерам.
На завершення єпископ додав:
— Ви маєте бути світлом для Ходорова. Не тривожтеся тим, що вас мало. Світла не мусить бути багато. Часом достатньо маленького вогника, щоб освітити велике приміщення. Маючи у заступниках усіх святих, а від сьогодні також св. Йоана Павла ІІ, великого Папу, маєте великий дар. Тож користуйтеся ним, щоб бути світлом для світу, щоб мати світло у своєму серці, у своїх родинах.
Сьогодні, коли відзначаємо 30-ту річницю повернення храму, коли Бог дає нам приміщення, дає нам все, що необхідне, нехай дасть нам і прагнення бути святими, жити Богом і Його прославляти, бо Він є безмежною Любов’ю.
Після Меси відбулося виставлення Пресвятих Дарів та урочиста подячна процесія довкола храму.
фінансово.
Щиро дякуємо!
