Сестра убитого священника: чому ми маємо підставляти другу щоку?

Наш біль потрібно перекувати в силу для боротьби з пошестю тероризму та для будування справжньої єдності і братерства.

«Я почерпнула сили для подальшого життя з прощення, якого мене вчив мій брат». Після останнього замаху на базиліку Пресвятої Богородиці в Ніцці і в п’яту річницю кривавих замахів у Парижі на це вказує Рослін Амель. Вона — рідна сестра французького священника, який зазнав мученицької смерті з рук ісламістів. Отець Жак Амель був убитий 26 липня 2016р. у своєму парафіяльному храмі під час служіння Святої Меси. Нині триває його беатифікаційний процес.

Рослін Амель зазначає, що нещодавні замахи сильно шокували її сім’ю. Близькі запитують, який сенс цього болю і смерті наступних неповинних людей. «Моя віра вже була змучена черговими негативними запитаннями: чому ми повинні підставляти другу щоку? Чому це все служить?» — каже Розлін в інтерв’ю для Vatican News. Вона зізнається, що відповідь знайшла у тих фрагментах Євангелія, де учні вже втратили надію, а Ісус їм доводив, що надія не буває непотрібною.

«Мені самій по смерті брата знадобився рік, щоб відбудувати свою віру і замислитися, який шлях обрати, щоб моє життя знову мало сенс. Я вирішила піти слідами брата і молитися. Думала, що після його втрати я буду тільки волати про помсту. Шукала свого шляху, роздумуючи: хто ж може страждати більше, ніж я? Подумала про матір того молодого чоловіка, який призвів до мученицької смерті мого брата. Поставила себе на її місце і подумала: яке ж страждання я би переживала, якби мій син скоїв щось подібне? Я молилася, щоб піти слідами мого брата, який простив своїм юним катам, маючи переконання, що вони не відають, що чинять. Я відкрила, що біль може стати силою для боротьби за кращий світ. Звернулася до молитви та до інших людей. Зустрічі потрібні, щоби краще пізнавати одні одних. Я знайшла спокій і велику силу».