Роздуми над Божим Словом на урочистість Христа Царя Всесвіту, рік А
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.
Тоді Цар скаже тим, які праворуч: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від заснування світу. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене”.
Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: “Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу і одягнули? Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?”
Цар у відповідь скаже їм: “Воістину кажу вам: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені”.
Тоді скаже й тим, які ліворуч: “Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам. Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене; чужинцем був, а ви не прийняли Мене; не мав одягу, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене”.
Тоді озвуться і ті, кажучи: “Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?”
Тоді у відповідь скаже їм: “Воістину кажу вам: коли ви не зробили цього одному з цих найменших, то не зробили й Мені”.
І підуть ті на вічне покарання, а праведники — на життя вічне».
Мт 25, 31–46
Сьогодні, у свято Ісуса Христа — Царя Всесвіту, ми святкуємо володарювання Ісуса над усім творінням. Відзначаємо те, що все було створене через Нього, відкуплене Ним і Він прийде судити живих і мертвих. Саме Останньому суду й присвячений сьогоднішній фрагмент Євангелія. У ньому говориться про те, що Ісус як наш Цар має право встановлювати закон, за яким і будемо суджені. Земні судді виконують свої посадові обов’язки, керуючись юридичними нормами, затвердженими на землі. У Царстві ж Небесному сам Ісус є законом. Його життя і є нормою, за якою Він буде нас судити.
Суддя повинен добре знати закони. Навіть одне слово може вплинути на кінцевий результат усієї справи. Але з Ісусом не так. Його закон простий. Ти «успадкуєш царство», виходячи з головного принципу: «Хоч би що ти зробив для одного з найменших Моїх братів, ти зробив це для Христа» (пор. Мт 25, 34. 40). Тобто головними критеріями є милосердя, великодушність, самовіддана любов.
Звісно, ми не візьмемо з собою наших грошей, відзнак, майна — усе це є тимчасовим. Але можемо взяти із собою наші вчинки милосердя. Справді, лише вони відчинять перед нами небесні брами!
Ісус не буде вражений кількістю твого майна і не розчарується, якщо в тебе його небагато. Важливим є те, чи ти дозволив Йому пом’якшити твоє серце, щоб бути здатним нагодувати голодного, зодягти голого, пробачити кривдника, розрадити засмученого. Царство Христа спирається не на багатство і владу, а на смирення, любов і служіння.
«Ісусе, мій любий Царю і мій Суддя! Навчи мене любити Тебе понад усе, а людей — так, як любиш їх Ти».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
