Роздуми над Божим Словом на урочистість Христа Царя Всесвіту, рік А
Як же прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з Ним, тоді Він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед Ним усі народи, і Він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене; у тюрмі був, і ви прийшли до Мене. Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили Тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до Тебе? А цар, відповідаючи їм, скаже: істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, — ви Мені зробили. Тоді скаже й тим, що ліворуч: ідіть від Мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене не напоїли; був чужинцем, і ви Мене не прийняли; нагим, і ви Мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до Мене. Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили? А Він відповість їм: істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших, — Мені також ви того не зробили. І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне.
Мт 25, 31–46
Сьогодні, у свято Ісуса Христа — Царя Всесвіту, ми святкуємо володарювання Ісуса над усім творінням. Відзначаємо те, що все було створене через Нього, відкуплене Ним, і Він прийде судити живих і мертвих. Саме Останньому суду й присвячений сьогоднішній фрагмент Євангелія. У ньому говориться про те, що Ісус як наш Цар має право встановлювати закон, за яким і будемо суджені. Земні судді виконують свої посадові обов’язки, керуючись юридичними нормами, затвердженими на землі. У Царстві ж Небесному сам Ісус є законом. Його життя і є нормою, за якою Він буде нас судити.
Суддя повинен добре знати закони. Навіть одне слово може вплинути на кінцевий результат усієї справи. Але з Ісусом не так. Його закон простий. Ти «успадкуєш царство», виходячи з головного принципу: «Хоч би що ти зробив для одного з найменших моїх братів, ти зробив це для Христа» (пор. Мт 25, 34. 40). Тобто головними критеріями є милосердя, великодушність, самовіддана любов.
Звісно, ми не візьмемо з собою наших грошей, відзнак, майна — усе це є тимчасовим. Але можемо взяти із собою наші вчинки милосердя. Справді, лише вони відчинять перед нами небесні брами!
Ісус не буде вражений кількістю твого майна і не розчарується, якщо в тебе його небагато. Важливим є те, чи ти дозволив Йому пом’якшити твоє серце, щоб бути здатним нагодувати голодного, зодягти голого, пробачити кривдника, розрадити засмученого. Царство Христа спирається не на багатство і владу, а на смирення, любов і служіння.
«Ісусе, мій любий Царю і мій Суддя! Навчи мене любити Тебе понад усе, а людей — так, як любиш їх Ти».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
