Урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, яке Церква святкує 8 грудня, надихає також і сучасних філософів.
«Марія вказує на те, що в нас є непорочним. Кожен з нас у лоні своєї матері був бажаний, люблений, благословенний (…) У Марії є утопійна міць, яка показує, що в цьому світі залишається щось чисте, як свіжий сніг», — каже професор Мартін Стефенс. Він зазначає, що також і в історії кожного подружжя є такі «непорочні» елементи: «Час, коли ми були одне в одного закохані, коли бачили іншого в його істинній красі. Потім ми завдали один одному болю, забули про ту красу. Але інколи вистачить одного спільного вікенду, щоби знову до цього повернутися», — каже французький філософ. Про його погляди розповідає Vatican News.
Шукаючи в нашому людському досвіді аналогії з Непорочним Зачаттям, Стефенс щонайменше не заперечує і не редукує значення цієї істини віри. Тим більше що у своїй філософській кар’єрі він займався зокрема думкою Дунса Скотта. Цей середньовічний францисканець належить до тих християнських мислителів, які підкреслюють, що Син Божий став людиною не тільки «для нашого спасіння», але також і «для нас», бо таким був споконвічний задум Бога, попередній стосовно гріха і потреби спасіння. Ба більше, Бог створив світ із думкою про втілення. Внаслідок цього також і Марія, Матір Божого Сина, належить до цього споконвічного задуму. Її «фіат» — це відлуння «Fiat lux» Творця, каже професор Мартін Стефенс в інтерв’ю для тижневика «Famille Chrétienne».
Філософ нагадує, що Марія — це перша невинність цього світу. Але Вона не наївна. Вона знає про існування зла. Бернанос писав, що єдина реакція Марії на зло — це «болісний подив». Перевагою такої чистоти є те, що вона забороняє собі розуміти зло і допасовуватися до нього. Стефенс у цьому контексті вказує на приклад Польщі і думку іншого, вже покійного філософа. «Навіть Жак Еллюль, хоч і був протестант, визнавав, що, імовірно, саме марійна побожність привела до падіння комунізму в Польщі».
Мартін Стефенс. Фото: La Croix