Вірні Кам’янець-Подільської дієцезії вже звикли щороку в різдвяний період колядувати разом із ординарієм єпископом Леоном Дубравським. Не став виключенням і нинішній рік. Напередодні урочистості Хрещення Господнього, в суботу 9 січня, владика відвідав санктуарій Божого Милосердя у Вінниці.
«Різдво кожного року приносить щось нове, незабутнє, але радість, яку дарує нам прихід Господа на Землю, завжди залишається незмінною, — сказав у коментарі CREDO Його Преосвященство. — Інша справа — як передається ця радість. Моє покоління передавало цю радість одним способом, сучасне покоління — по-іншому. Нині я помічаю, що люди, на жаль, стають більш пасивними. Вони хочуть, щоби хтось влаштував їм «концерт», а не вони самі. Взагалі, складається враження, що дух світу — дух матеріалізму, споживацтва — заволодіває серцями людей. Але Божий Дух повинен мати першість! Тому я кожного року їжджу по парафіях, щоби допомогти людям «зарядитися» цією різдвяною радістю. Адже це замало сказати: «Христос народився! Славімо Його». Його народження треба переживати. Ним треба жити. Якщо ми в глибині серця переживатимемо радість пришестя Спасителя на землю — зможемо ділитися цією радістю з іншими, з тими, хто оточує нас у повсякденному житті».
«В різних народів, в різних культурах, — продовжив владика, — є різні традиції святкування Христового Різдва. Тому я дуже ціную можливість взяти з собою представника іншої культури. Адже знайомлячись з різдвяними традиціями інших народів, ми збагачуємо свої різдвяні традиції».
Нині цим «представником інших народів» був семінарист міжнародної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Києві, уродженець Домініканської Республіки, Хоакін Акіно. З його допомогою місцеві парафіяни вивчили в українському перекладі кілька колядок іспанського і латиноамериканського походження. Одна з них настільки сподобалась парафіянам, що її проспівали аж тричі.
Про те, що саме є джерелом різдвяної радості, єпископ Леон говорив, проголошуючи проповідь під час Меси, яку він відправив у співслужінні з настоятелем санктуарію о. Павлом Каліновськм: «Колись я благословив одне молоде подружжя, яке чекало дитину. Щаслива мама часто телефонувала мені і казала: „Вже третій місяць. Вже четвертий місяць. Вже п’ятий місяць”… А коли дитинка народилась, вона знову телефонувала мені і казала: „Вже набрав два п’ятсот, вже — три сто”, — і так далі ця жінка щиро ділилася своєю радістю. А яка радість повинна охоплювати нас, коли ми усвідомлюємо, чим Бог поділився з нами!? Бог послав свого Сина на землю, Діва Марія Його народила, а священник дає нам Його в таїнстві Євхаристії. Ми зустрічаємо Божого Сина на трьох вівтарях. Перший — це ясла, в які було покладено Дитятко Ісуса. Другий — хрест, на якому Син Божий віддав своє життя заради нашого спасіння. Третій — це вівтар, на якому звершується Євхаристія. Але є ще четвертий вівтар — це людське серце, в якому Господь хоче оселитися. Адже саме невимовна любов до нас спровадила Його з неба на землю».
Владика також поділився враженнями коляди на вулицях Кам’янця-Подільського. «Коли почали колядувати біля пологового будинку — я думав, що ось-ось почнуть передчасно народжувати», — сказав він. Проповідь Його Преосвященство завершив нагадуванням про те, що Боже Слово повинно бути не тільки прочитане: для того, щоб стати Тілом воно повинно бути з вірою прийняте.
По закінченні Меси її учасники, отримавши пастирське благословення ординарія, не розійшлись відразу. Ще не менш ніж годину вони залишалися в храмі, співаючи колядки разом із єпископом. Його Преосвященство по особливому тепло привітав парафіянку п. Анелю Стрельбіцьку, котрій в нинішньому році виповниться дев’яносто років.
Далі владика вирушив до Ладижина, звідки мав намір поїхати до Козятина, а потім — до Могилева-Подільського.
фінансово.
Щиро дякуємо!
