«Час двох пап»: жодних конфліктів, коли йдеться про служіння, а не про владу

Вісім років тому Бенедикт XVI оголосив про свій відхід від Петрового служіння.

Несподівана ситуація виникла у Ватикані вісім років тому. На понеділок, 11 лютого 2013р., попри те, що це вихідний день — річниця підписання Латеранських угод, — папа Бенедикт XVI скликав консисторію кардиналів для розгляду деяких канонізаційних процесів, пише Vatican News. Зібрані в Залі консисторій Апостольського палацу кардинали помолилися під проводом Святішого Отця Літургію годин, відбулися звичні у таких ситуаціях чинності. Але перш ніж завершити церемонію, Папа почав зачитувати текст латинською мовою, зміст якого збагнули не відразу:

«Не раз роблячи іспит свого сумління перед Богом, я впевнився в тому, що, з огляду на похилий вік, мої сили вже не є достатніми для належного здійснення Петрового служіння. Я добре усвідомлюю, що це служіння, заради його духовної суті, повинно здійснюватися не лише ділами та словами, але не меншою мірою — страждаючи й молячись. Однак у сучасному світі, який швидко змінюється та схвильований питаннями великої ваги для життя віри, — щоб керувати човном святого Петра та звіщати Євангеліє, необхідні також сили як тіла, так і духа; сили, яких останніми місяцями у мене настільки поменшало, що мушу визнати свою нездатність добре звершувати доручене мені служіння. Тому, добре усвідомлюючи серйозність цього акту, з повною свободою, заявляю про те, що відходжу зі служіння Єпископа Риму».

Обдуманий крок

Світ облетіла вражаюча новина: під час зустрічі з кардиналами папа Бенедикт XVI повідомив про своє зречення! Проминули сторіччя відтоді, коли в Церкві востаннє відбулося зречення Папи, а тому для більшості людей ішлося про щось надзвичайне. Але для ті, які «зблизька» супроводжували Бенедикта XVI, розуміли, що над цим питанням він довго і молитовно роздумував, чинячи духовне розпізнавання. І його пояснення щодо цього кроку були абсолютно адекватними й чіткими.

Чутки і спекуляції — це не істина

Пізніше сам Бенедикт XVI спростував чутки, нібито він вирішив відійти від Петрового старна внаслідок скандалів, які збурили Церкву. За його власними словами, він ніколи б «не покинув корабель під час шторму», тому спершу дочекався завершення розгляду цих питань, і тільки потім сповістив про своє рішення. Власне, викриття і виправлення, які нині уславили Франциска, стали можливими завдяки тій підготовці, яку провів і довів до потрібного етапу папа Бенедикт.

«Немає ніяких сумнівів в обґрунтованості відмови від служіння Наступника св.Петра, і це абсурд — спекулювати про це рішення», — так написав Бенедикт XVI у листі, оприлюдненому в лютому 2014р. на першій шпальті газети «La Stampa». Цей лист був реакцією на коментарі деяких італійських та міжнародних засобів масової інформації.

Коротку, але «інтенсивну» відповідь вислужений папа написав власноруч. Він підтвердив, що його рішення було прийняте у повній свободі, й будь-які «чутки про несправжність зречення — просто абсурдні». Відповідаючи на запитання про те, чи він надалі носитиме білу сутану й використовуватиме ім’я Бенедикт, вислужений папа зазначив, що на момент відходу не було жодних правил, які би передбачали інше рішення, пише білоруська сторінка Радіо Ватикану.

Естафета служіння

У цьому контексті багато хто запитував, як відбуватиметься нечуване співіснування двох Пап в одному Ватикані. Сьогодні бачимо, що багато тодішніх побоювань виявилися перебільшенням. Це нагадування про те, що папство — служіння, а не влада. Якщо проблеми переживати в ключі влади, то зрозуміло, що двоє людей можуть мати труднощі в такому співіснуванні. Але якщо це все переживати як служіння — тоді людина, яка закінчила своє служіння перед Богом, цілком свідомо передає естафету тому, хто також у дусі служіння та в повноті свободи сумління здійснює це завдання, — і жодних проблем немає.

Прощаючись, Бенедикт XVI підкреслив, що провадитиме приховане життя, але продовжуватиме служити Церкві молитвою. З іншого боку, в цьому молитовному житті не бракує різних зустрічей, також і з його наступником на Петровому престолі. Вислужений папа живе як звичайна побожна людина похилого віку: молиться, роздумує, читає, мірою сил відповідає на листи, які отримує, та проводить розмови й зустрічі. І хоча фізичні сили вислуженого папи підупали, — ті, хто перебуває поруч із ним, свідчать про подальшу ясність його розуму.

Зречення Бенедикта XVI набрало чинності через 17 днів після оголошення, в останній день лютого. Його понтифікат, що почався 19 квітня 2005 року, тривав неповні вісім років. Нині його період на спочинку вже триваліший, ніж служіння біля стерна Петрового човна.

Сьогодні маємо особливу нагоду подякувати вислуженому папі за молитовний супровід Церкви, огорнувши його нашими молитвами.

Помолимося за Бенедикта XVI:

Господь нехай збереже його і нехай збереже йому життя; блаженним нехай зробить його на землі, і не віддасть його на волю ворогів його.
Боже, Пастирю і Правителю всіх вірних, поглянь прихильно на слугу Твого Бенедикта, якого Ти захотів поставити пастирем Церкви Твоєї. Просимо Тебе, даруй йому разом із народом Божим прийти до життя вічного.
Амінь.