Не шоколадом єдиним. 7 порад на Великий Піст

«Кава, шоколад, цигарки…» Можна й далі продовжувати цей ряд популярних серед сучасних католиків великопісних постанов.

Ми пишаємося своєю свободою волі та великою довірою Бога, який довіряє нам самим судити про наші слабкості та недобрі схильності, дає нам змогу їх усвідомити та покінчити з ними. Але чи завжди ці постанови несуть у собі найкращу духовну користь? Чи не замилюємо ми свій погляд такими буденними, поверховими дрібницями, відмовляючись бачити глибші та важливіші речі? Що робити для того, щоб Великий Піст став для нас чимось більшим, ніж сорокаденним періодом оздоровчої дієти?

1.Влаштуйте собі цифрову детоксикацію

Певний час тому ідея зовсім відмовитися від соцмереж на період Великого Посту користувалась популярністю серед молодого покоління католиків. Однак на сьогодні соцмережі — це явище, без якого важко уявити наше повсякденне життя, особливо якщо з ними пов’язана наша професійна діяльність. Якщо ваш графік це дозволяє — зробіть собі постанову зовсім не заходити у соцмережі по вихідних. Попередьте про це людей, із якими тримаєте зв’язок через соцмережі, та залиште їм номер телефону, за яким із вами можна буде терміново зв’язатися в разі потреби.

Якщо зовсім відмовитися від соцмереж, навіть на вихідних, не вдається — зосередьтеся на тому, щоб використовувати їх за призначенням: для термінової роботи або для вирішення важливих питань. Не відволікайтесь на другорядне: на новини з яскравими заголовками або на суспільно-політичні дискусії, в яких так хочеться взяти участь… Щоб не впадати зайвий раз у спокусу, тимчасово приховайте або зовсім усуньте зі свого віртуального простору ті сторінки, які можуть спровокувати вас витратити час та душевні зусилля намарно і викличуть зовсім не ті почуття, яких варто прагнути у великопісний період.

2.Віддайте зайві речі тим, хто їх потребує

Великий Піст — чудова нагода влаштувати велике прибирання не лише в душі, а й у власній оселі. Дійте за таким принципом: якщо ви рік не користувалися цією річчю — то вона вам не потрібна. Відсортуйте окремо речі, якими ви готові поділитися з іншими. У наш час це зробити зовсім неважко: не треба самому йти на вулицю, шукаючи тих, кому ви могли би допомогти. Пошукайте контакти благодійних організацій, що приймають вживані речі; поцікавтеся, чи діють у вашому місті банки одягу або пункти обігріву безпритульних; знайдіть у Фейсбуку спільноти, де потребуючі люди з вдячністю приймуть від вас у подарунок те, що вам самим може бути вже зовсім не потрібно.

Зауважте, що для такої справи важливо мати добрий намір. «На тобі, небоже, що мені негоже» — це неправильний підхід. Поважайте гідність людей, які опинились у скрутному становищі. Сприймайте свій намір поділитися зайвим саме як бажання допомогти, а не як спосіб позбутися накопиченого мотлоху, і подбайте про те, щоб речі були у хорошому стані.

3.Розберіться зі старими кривдами

Мабуть, у житті багатьох із нас є застарілі образи та невирішені конфлікти. Нам може здаватися, що біль від них уже вщух і що вони ніяк не впливають на наше життя; але це не так. Хтозна, можливо, та, інша людина, з якою ви колись посварилися, досі страждає через ваш розрив? Спробуйте приборкати власну гординю і думати не про те, хто кого образив перший, а про те, якої великої шкоди ця незцілена рана може завдавати вам обом. Знайдіть можливість поговорити з цією людиною, розставити всі крапки над «і» — не для того, щоб наново звинуватити одне одного, а щоби спокійно та виважено розібратися у ситуації. Якщо стане зрозуміло, що колишні стосунки між вами вже не відновити — це принаймні дозволить вам остаточно розійтися мирно і спокійно, без тягаря на серці.

4.Не будьте егоїстами у своїй покуті

У час Великого Посту є велика спокуса замкнутися лише на собі, непомітно для себе перетворивши своє прагнення стати кращим на гординю. Пам’ятайте, що Бог хоче від нас не лише приборкання власних пристрастей та покути за власні гріхи, а й діл милосердя щодо ближніх. Якщо ви постановили собі щодня, незалежно від погоди, відвідувати Службу Божу, — це не означає, що ніщо, включно з важкою хворобою когось із близьких, не може стати вам на заваді. Якщо вирішили молитися повне коло Розарію щовечора о восьмій годині — це не означає, що задля цього потрібно відштовхувати дитину, якій саме в цей час буде потрібна ваша увага. Подумайте, що буде краще для вашої душі: покинути на самоті когось, хто в цей момент потребує вашої допомоги та підтримки, щоб виконати «букву закону», який ви встановили собі самі, — чи, керуючись заповіддю любові до ближнього, бути там, де ви найбільш потрібні у цей час? Пам’ятайте, що, хоч би скільки годин ви простояли навколішках протягом Посту, віра без діл — мертва.

5.Постіться тихо

Всі ваші друзі у Фейсбуку та знайомі по парафії зовсім не повинні знати про ваші великопісні жертви та ваш прогрес у їхньому дотриманні. Пам’ятайте слова Господа: «Не будьте як ті лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях, щоб люди їх бачили». Ваші стосунки з Богом — це справа особиста. Тільки Він читає у нашому серці та знає всі наші помисли. Закликаючи інших людей бути свідками наших покутних практик, ми аж ніяк не станемо в Його очах праведнішими і чистішими. Перш ніж розповісти всім про те, як саме і в чому ви себе обмежуєте, і чого вам це вартує, — зупиніться і подумайте, чиєї уваги та схвалення ви шукаєте насамперед: Бога чи інших людей, які мають свою персональну історію гріхів та взаємин із Ним?

6.Уникайте поверховості

Якщо ви вирішили на час Великого Посту відмовитися від шоколаду або фастфуду, добре подумайте: чи справді це найбільша ваша слабкість? Чи не ховаєтеся ви так від того, чого Бог хотів би від вас насправді? Чи не намагаєтеся «відкупитися» від Нього дрібницями замість того, щоб зібратися на силах і скерувати їх на боротьбу зі справжніми слабкостями та недосконалостями? Зверніться до Бога з молитвою, попросіть допомогти вам заглянути у власне серце з мудрістю та розсудливістю, щоби знайти те неочевидне, що впливає на ваше життя не з кращого боку.

7.Не ставте собі шкідливих або заздалегідь нездійсненних завдань

Якщо у вас низький рівень цукру в крові, проблеми з гемоглобіном або знижений тиск — не потрібно забороняти собі на час Посту їсти солодке, вживати червоне м’ясо чи пити каву. Від цього не буде жодної користі, тільки погіршення вашого фізичного та емоційного стану, і на додачу — зіпсовані нерви ваших близьких. Також, якщо ви усвідомлюєте, що після закінчення Посту ви повною мірою повернетеся до тих самих речей, у яких плануєте зараз себе обмежити, — подумайте про те, щоб обрати для себе іншу постанову. Можливо, вона буде менш радикальною, менш аскетичною, проте нестиме реальну духовну користь особисто для вас.