Біблійні роздуми

Зараз не час звинувачень

05 Березня 2021, 18:58 1208

Роздуми над Божим Словом на суботу ІІ тижня Великого Посту

Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть.
А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: “Батьку, дай мені належну частину майна”. І він поділив між ними майно.
І по небагатьох днях зібравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розгульно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.
Прийшовши до себе, він сказав: “Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. 
Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм слугам: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і сандалі на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”. І почали веселитися.
А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він розпитував, що б це воно було. Той сказав йому: “Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв назад”. Тож він розгнівався і не хотів увійти.
А його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: “Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені ніколи не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”.
А той відказав йому: “Дитино, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”».

Лк 15, 1-3. 11-32

Яким є наш Небесний Батько? Багато хто з натовпу, що слухав Ісуса, особливо «митарі й грішники» (Лк 15, 1), уявляв Його як Бога гніву та каральної справедливості. Ісус розумів це й тому розповів притчу про милосердного Батька. Роздумуючи сьогодні над словом Божим, запитаймо самих себе: «Яким є мій Небесний Отець»? У цих роздумах нам можуть допомогти декілька думок, які народжує притча про милосердного Отця:

Бог не перестає любити. У цій притчі молодший син, м’яко кажучи, несправедливо обійшовся зі своїм батьком. Бо слова «хочу отримати спадок» фактично означають «тобі вже пора померти». Це реальна образа й підстава для справедливого гніву. Натомість батько не зосередився на своїх ображених почуттях, а щодня вдивлявся в обрій, сподіваючись, що його син зміниться й повернеться додому. Тобто навіть тоді, коли ми відкидаємо та ображаємо Бога, Він не перестає бути нашим батьком і продовжує чекати на наше повернення.

Бог співчуває. На місці батька ми, можливо, розгнівалися б та згадали, як нас образила наша дитина. Але отець «змилосердився» (Лк 15, 20). Він бачить, що Його син страждає і потребує допомоги, тому не відкидає юнака, не шпетить його, не ганьбить, але обіймає та запрошує до дому. Так Бог ставиться й до нас: не тримає зла і хоче відновити стосунки.

Бог радіє. Батько з притчі не просто годує сина тим, що залишилося зі сніданку чи вечері, — він наказує заколоти годоване теля і влаштовує бенкет. Цим він стверджує, що зараз не час звинувачень: ні, а зараз час святкувати, бо Його син «знову ожив» (Лк 15, 32). Коли ми каємось і повертаємось до Отця, Бог радіє. Він дивиться не на гріх, а на перспективу нового життя для нас. Бог хоче, щоб ми почувались у безпеці, відчували Його любов і разом з Ним раділи поверненню інших загублених людей до дому Отця.

Нехай сьогоднішні роздуми допоможуть тобі зробити крок уперед у пізнанні нашого Небесного Отця. Нехай Його радість і любов огортають твоє серце!

«Ісусе, дякую Тобі, що відкриваєш мені, ким є наш Небесний Отець».

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: