У п’ятницю 5 березня 2021 р. розпочалася історична — перша в історії — подорож Римського Первосвященника в Ірак.
«Прибуваю як покутник, який просить прощення у неба та в братів за багато руйнувань і жорстокості. Прибуваю як паломник миру в ім’я Христа, Князя миру», — сказав Папа Франциск у своїй першій промові на іракській землі. Про перебування Святішого Отця розповідає Vatican News.
Після офіційної зустрічі в аеропорту Багдада Папа прибув до президентського палацу, при вході до якого відбулася офіційна церемонія привітання. Замість звичного салюту залпами зброї у небо випустили білих голубів як символ миру.
У великій залі палацу відбулася зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу, підприємництва, громадянського суспільства та світу культури. Промовляючи після Президента Бархама Ахмета Саліха, Папа зазначив, що радіє з нагоди прибути на землю, яка через праотця Авраама та численних пророків пов’язана з історією спасіння й великими релігійними традиціями.
Глава Церкви зазначив: Ірак постраждав від війн, тероризму та конфліктів на ґрунті фундаменталізму — що завдало не лише матеріальної шкоди, але й «рани сердець багатьох людей та спільнот, які потребуватимуть років, щоби зцілитися». Він окремо згадав про єзидів, переслідуваних через релігійну приналежність. «Ефективний процес відбудови», щоб залишити майбутнім поколінням кращий світ, вимагає, щоб ми, попри відмінності, дивилися одні на одних як «члени однієї родини», сказав Франциск.
Папа підкреслив, що братерське співіснування вимагає «щирого й терпеливого діалогу, захищеного справедливістю та пошаною до права». А це завдання не є легким і вимагає зусиль із боку всіх. Саме тому Святий Престол «невтомно закликає компетентну владу надати всім релігійним спільнотам визнання, пошану, права та захист». «Після кризи замало буде відбудувати — треба зробити це добре: так, щоби всі могли мати гідне життя», — сказав Папа.
Глава Церкви підкреслив, що протягом цих років «ми багато молилися за мир в Іраку», а святий Йоан Павло ІІ не щадив жодних ініціатив, а передусім «жертвував молитви і страждання». «А Бог вислуховує, Бог завжди вислуховує! Це ми повинні почути Його, ходити Його дорогами. Нехай замовкне зброя! (…) Нехай буде дано голос будівничим, ремісникам миру! Малим, убогим, простому людові, який прагне жити, працювати, молитися в мирі. Досить насильства, екстремізму, поділів, нетерпимості!»
Релігія «зі своєї природи» повинна служити мирові та братерству, підкреслив Франциск, а ім’я Бога не можна використовувати для виправдання вбивства, тероризму та утисків.
Заключною подією першого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Іраку стали відвідини катедрального собору Богородиці Спасіння. Там він зустрівся з місцевим католицьким духовенством. Собор, збудований 1968 року, є осідком сирійсько-католицької архідієцезії Багдада. Він був об’єктом двох терактів так званої «Ісламської держави». Під час одного з них, 31 жовтня 2010 року, загинуло 48 осіб, серед них двоє священників. Нині вже триває процес їхньої беатифікації.
Перед входом до собору Святішого Отця зустріли Антіохійський патріарх Сирійсько-Католицької Церкви Ігнатій Юссіф ІІІ Юнан та архієпископ Багдада Єфрем Юсіф Абба.
Вселенський Архієрей звернувся з промовою до єпископів, священників, богопосвячених осіб та провідників-мирян Католицької Церкви Іраку. Він зазначив, що пандемія загострила душпастирські виклики, які постають перед духовенством країни. Але треба не зменшувати апостольську ревність, а черпати її з «давнього коріння, з безперервної присутності Церкви на цих землях від первісних часів». «Ми знаємо, як легко заразитися вірусом знеохочення, який іноді, здається, шириться навколо. Але Господь дав нам ефективну вакцину проти цього неприємного вірусу: це надія, яка народжується завдяки наполегливій молитві та щоденній вірності нашому служінню».
Випробування є частиною щоденного досвіду вірних Іраку. Останніми десятиліттями їм довелося пережити наслідки війни, переслідування, нестабільність інфраструктури і постійну боротьбу за економічну та особисту безпеку. Святіший Отець подякував «своїм братам єпископам та священикам» за те, що залишилися поруч зі своїм народом, підтримують його і прагнуть відповісти на його потреби.
Говорячи про різноманітність Католицької Церкви в Іраку, Вселенський архієрей порівняв її з килимовим візерунком: різні Церкви, кожна зі «своєю давньою історичною, літургійною та духовною спадщиною», схожі на переплетені нитки єдиного килима, терпеливо і дбайливо витканого Богом, який бажає, щоб Його сини й дочки «завжди залишались тісно взаємопов’язаними». «Усі зусилля, спрямовані на налагодження мостів між церковними, парафіяльними та дієцезіяльними громадами й установами, слугуватимуть пророчим свідченням Церкви в Іраку та плідною відповіддю на молитву Христа про те, щоб усі були одно», — наголосив він.
Звертаючись «до своїх братів єпископів», Папа Франциск зазначив, що єпископське служіння означає перебувати поруч: «Поруч із Богом у молитві, поруч із вірними, довіреними нашій опіці, та нашими священниками». «Будьте особливо близькими до своїх священиків, — закликав він єпископів. — Нехай вони не вбачають у вас лише адміністратора чи менеджера, але справжніх батьків, що піклуються про добробут своїх дітей, готові з відкритим серцем запропонувати їм підтримку та заохочення».
Папа зауважив, що служіння священників і катехитів має адміністративну складову, але це не означає, що вони повинні проводити весь час на засіданнях або за робочим столом. Важливо виходити до людей, супроводжувати вірних у містах і селах, особливо тих, хто ризикує залишитися позаду: молодь, літніх людей, хворих та бідних.
Зустріч завершилася обміном подарунками, молитвою «Отче наш» та Апостольським благословенням. Із катедрального собору Богородиці Спасіння Папа Франциск від’їхав до нунціатури.
60 секунд, які розповідають про перший день Папи Франциска в Іраку.