Розарій із роздумами отця Доліндо Руотоло. Славні таємниці

Розарій із роздумами отця Доліндо Руотоло. Славні таємниці

Таємниця 1. Воскресіння Ісуса Христа

Уривок зі Святого Письма:

«Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці. Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: “Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено Його!” Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, а й хустка, яка в Нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував» (Йн 20, 1-8).

Це був момент тріумфу життя, яке перемогло сили смерті на самому краю великої прірви. Переміна Його тіла відбулася в одну мить; відтепер Його тіло вже було не смертним, а славним, пронизаним сяйвом, світлом, ароматом та очищувальним теплом Божої благодаті. Тепер ніщо не могло зупинити Його: ні тканина, якою Його обгортали, ні могила, ні запечатаний камінь. Ісус воскрес із мертвих не як дух чи привид, тому що незабаром Він дозволить учням торкнутися Його тіла, повного сили та слави. Життя перемогло смерть! Він воскрес із мертвих і пройшов крізь полотнища, які тримали Його, так, що, хоча вони й залишалися цілими, але більше не обмежували Його свободу. Він знову розплющив очі, сповнені любові, але не для того, щоб дивитися на темні стіни гробниці: Його очі були прикуті до Отця.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 2. Вознесіння

Уривок зі Святого Письма:

«Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що Я, бувши ще з вами, сказав вам: треба, щоби сповнилось усе написане про Мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах”. Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у Його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви — свідки того (всього). Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти”. І Він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. А як Він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога» (Лк 24, 44-53).

Ісус залишив своїх учнів під час свого земного життя, коли помер і був похований; але Він також залишив їх після свого воскресіння, коли вознісся на небо. Відтепер учні більше не бачитимуть Його як Учителя у видимому вигляді й більше не відчуватимуть Його присутність своїми відчуттями. І тому Він обіцяє їм Святого Духа, який буде Внутрішнім Учителем, приведе їх до всієї істини і стане їхнім Утішителем під час земної подорожі. Це обітниця, яку Він дав їм та всій Церкві. Ісус обіцяє апостолам, що повернеться до них після воскресіння, а Церкві — що повернеться в кінці часів, коли настане день останнього суду. Це буде день нового вилиття благодаті й милосердя, день великого тріумфу, коли ми відчуємо Його присутність, побачимо Його велич […] і будемо жити в Ньому, а Він у нас.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 3. Зіслання Святого Духа

Уривок зі Святого Письма:

«А як настав день П’ятдесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: “Хіба не галілеяни всі оці, що розмовляють? Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, юдеї і прозеліти, критяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?” Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: “Що б це могло бути?” Інші ж з насмішкою казали: “То вони молодим вином повпивалися”» (Діян 2, 1-13).

Я попрошу Отця, і Він дасть вам ще одного Параклета, щоб бути з вами назавжди. А Параклет, Святий Дух, якого Отець пошле в Моє ім’я, Він навчить вас усього і нагадуватиме вам про все, що Я сказав вам. Параклет означає «захисник», «посередник», «утішитель», «заступник», «адвокат», «той, хто дає поштовх до дії». Досі Ісус сам був захисником для апостолів і для всіх душ — тому що Він звільнив їх від пасток сатани; адвокатом — бо був посередником між людьми і Богом-Отцем; утішителем — тому що вилив на них бальзам своєї любові; посередником — бо Він ніколи не переставав молитися за них; заступником — як Божественний Учитель; тим, хто дає поштовх до дій, — як наша допомога, наш приклад і наше життя. Отже, як перший Утішитель, який мусить залишити цей світ і своїх апостолів, Ісус обіцяє іншого Утішителя, іншу Особу Пресвятої Трійці, тобто Святого Духа. Він перебуває в Церкві і в глибині серця кожного віруючого. Він — новий захисник, посередник, утішитель, заступник, адвокат, той, хто дає поштовх до дій і вселяє нове життя там, де досі перемагали слабкі місця людської натури.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 4. Внебовзяття Пресвятої Діви Марі

«І мовила Марія: “Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я. Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його. Він виявив потугу рамена свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки”» (Лк 1,46-55).

Марія предстала перед Богом і бачила Його у світлі слави, а не лише пізнала Його звичайним усвідомленням розуму, осяяного світлом віри, — і тоді Вона повністю опинилася, ніби занурена в океан величі, мудрості й любові. Вона була цілковито віддана Богу, який у своїй нескінченній величі залишається Богом простим. Тому, щоб піднестися до Бога, Марії не потрібно було все те, що необхідно для споглядання — аналогії, аналіз, синтез розуму: Вона бачила Бога в Його простоті, як той, хто бачить коханого віч-на-віч. […] Тоді з Її душі полинула пісня кохання: «Magnificat anima mea Dominum». Марія була взята на небо зі своїм тілом і душею. Вся Її душа і все Її серце вібрували в ритмі нескінченних сплесків любові. Розум був наповнений світлом істини, Її воля була повністю віддана Божій волі, […] вся душа Марії стала піснею прослави: «Magnificat anima mea Dominum».

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Таємниця 5. Коронування Богородиці на Царицю неба й землі

«І знамення велике видно було на небі: жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок» (Одкр 12,1).

Єдинородний Син Бога-Отця, завдяки якому все було створено, приходить на землю як людина і живе, слухняний своїй бідній матері. На небі Він — радість і щастя ангелів, а на землі — бідне немовля, голодне і спрагле. На небі Він править усім, а на землі підкоряється Матері. На небі Його престол — понад усе створене, а на землі Він, загорнений у пелюшки, лежить у яслах. Пам’ятай, людино, і замислись, які великі справи Божої благодаті! Побачивши таку велику і чудову любов, не втрачайте надії на прощення, навіть якщо ви скоїли багато гріхів. Шукайте притулку в Марії! Шукайте прощення, бо в Її лоно зійшло справжнє Джерело милосердя. Я часто Її вітаю, стоячи навколішках і з довірливою надією кажу: «Радуйся, благодатна Маріє! Скільки разів, о Маріє, Ти заспокоювала плач свого Божественного Сина, притискаючи Його до своїх грудей! Так і сьогодні стримай своєю молитвою Його гнів за наші гріхи. О Ісусе, поглянь на тих, хто впав у гріх, і через заступництво Твоєї Матері зроби їх чистими та гідними вічної батьківщини. Амінь.

Отче наш
Радуйся, Маріє – 10 разів
Слава Отцю…
О мій Ісусе

Інші частини Розарію з о.Доліндо Рутоло:

Радісні таємниці
Таємниці Світла
Скорботні таємниці

Переклад CREDO за матеріалами: modlitwy24.pl