Отець Рафал Мишковський OCD, відповідальний за душпастирство покликань в Ордені Братів Босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, ділиться своїми думками напередодні всесвітнього Тижня молитов про покликання.
Одного разу під час роратних адвентових Мес у нашому Санктуарії в Бердичеві віруючим товаришувало гасло «Охоронець скарбів». Звісно, воно стосувалося святого Йосифа, чиїм скарбом є Ісус і Марія, Божа Мати. Рік, який триває, присвячений святому Йосифу, а наступного тижня (із 25 квітня по 1 травня) ми будемо молитися про покликання. Оскільки святий Йосиф — охоронець Марії, то ми, Босі Кармеліти в Україні, хранителі Її ікони в Бердичівському Санктуарії, уповаємо на його заступництво.
Найближчим часом, 5 червня, у Босих Кармелітів відбудеться рукоположення у священники диякона з України, брата Олександра. Довершується його багаторічна формація.
У нашій Делегатурі в Україні вона починалася з періоду так званого препостулату. Коли кандидат остаточно вирішує обрати шлях монашого життя і служіння, то має повідомити про своє рішення до травня або червня. Це — остаточний термін. Тоді розпочинається препостулат. Це два або три місяці, коли кандидат, перебуваючи в одному з кармелітських монастирів в Україні, має змогу ознайомитися з нашим способом життя, а ми маємо змогу краще пізнати його. Наступні етапи формації проходять у Польщі: один рік постулату в Любліні, один рік новіціату в с.Черній під Краковом, шість років духовної семінарії в Кракові (якщо новіціант зголошується до священницької формації в Кармелі) або три-чотири роки формації, якщо він вирішує стати братом-кармелітом. Протягом часу формації кандидат підтримує зв’язок із братами в Україні, має змогу приїхати на Різдво та Великдень, а також на літні канікули на Батьківщину.
Марійна побожність, життя у спільноті, молитва й душпастирська діяльність — це наша щоденність. Наріжним каменем кармелітського життя — про це навчають святі Ордену — є приязнь з Ісусом, яка також є фундаментом молитви.
На перший погляд здається, що життя в ордені монотонне, але це далеко не так! Коли є відкритість на Божі прагнення, як-от: пошук Божих дітей, загублених у своїх гріхах чи проблемах тощо, — завжди буде багато роботи. Простір душпастирської праці — прекрасний! А кармелітська харизма, тобто навчання глибокої особистої молитви, постійно потрібна не лише братам, але й вірним.
Я глибоко переконаний, що Божа Матір подбає про свій Санктуарій. Особисто відчуваю велику честь, що можу служити у Всеукраїнському марійному санктуарії. Чекаю з нетерпінням, коли з’являться нові кандидати з України, щоби служити Богові, Матері Божій та своєму народові в цьому особливому місці.
Всіх, хто прочитає це моє коротке визнання, прошу приєднатись до молитви за покликання до Кармелю, особливо в цей найближчий Тиждень молитов за покликання, а також на майбутнє. Хто може пожертвувати молитву або відречення, прошу надіслати мені на Вайбер (067 111 74 86) повідомлення, щоб я міг радіти, єднатися в молитві та відповісти смайликом!
фінансово.
Щиро дякуємо!
