Чергові середові роздуми Папи Франциска про молитву були присвячені такій її формі, як медитація.
Для християнина медитація означає перебувати перед великою сторінкою Об’явлення, стараючись повністю її засвоїти. Бо, «прийнявши Боже слово», християнин «не затримує його замкненим у собі», оскільки воно має зустрітися з іншою «книгою», якою є «книга життя». Цими вступними заувагами Папа Франциск розпочав чергову катехизу про молитву, сказавши під час загальної аудієнції в середу, 28 квітня 2021 р., кілька слів про медитацію, повідомляє Vatican News.
Загальна потреба
Як зауважив Наступник святого Петра, медитація стала чимсь особливо популярним у наші дні. Про неї говорять не лише християни, бо ця практика є майже в усіх релігіях. Зрештою, медитація поширена і між людьми, які не мають якогось релігійного сприйняття життя. «Всі ми потребуємо медитування, роздумів, віднаходити себе самих», — сказав Папа, додаючи, що медитацію шукають також як засіб від щоденного стресу та відчуття порожнечі. На це явище, за його словами, варто дивитися з прихильністю, бо «ми створені не для безперервної біганини», але маємо «внутрішнє життя, яке не може бути постійно розтоптаним».
Християнська особливість
«Однак помічаємо, що це слово, сприйняте у християнському контексті, набуває особливості, яку не можна скасовувати. Медитувати — це необхідний людський вимір; але в християнському контексті медитація сягає далі й має вимір, якого не годиться касувати. Великими дверима, крізь які проходить молитва охрещеного — ще раз собі про це нагадаймо, — є Ісус Христос. Для християнина медитація входить “дверима” Ісуса Христа. І практика медитації також прямує цією ж стежкою», — сказав Святіший Отець. Християнин, молячись, не шукає повної внутрішньої прозорості, не прямує до «найглибшого ядра свого “я”», вказав Папа. Йдеться насамперед про зустріч з Іншим, із великої літери «І».
«Якщо досвід молитви дарує нам внутрішній мир чи самоопанування, або ясність щодо дороги, на яку треба ступити, то ці результати є, так би мовити, побічними наслідками благодаті християнської молитви, яка є зустріччю з Ісусом», — додав він.
Різні методи, та одна дорога
Папа нагадав, що термін «медитація» протягом історії набирав різних значень, і навіть у християнстві посилається на різний духовний досвід. Як навчає Катехизм, «методів медитації стільки, скільки духовних учителів», однак «метод є нічим іншим, як провідником». Важливо з допомогою Святого Духа чинити поступ на «єдиній дорозі молитви», якою є Ісус Христос. Тож маємо різні методи християнської медитації, простіші й вишуканіші, ті, які наголошують на інтелектуальному вимірі, й ті, які більше звертають увагу на емоційний… Усі є «важливими та гідними», наскільки можуть допомогти «досвідові віри стати актом особи в повноті: молиться лише не сама думка людини, але ціла людина, особа в повноті, як не молиться лише саме почуття». Тому потрібно не забувати про те, що метод «це не мета», що «будь-який метод молитви, якщо хоче бути християнським, є частиною того наслідування Христа, що є суттю нашої віри».
Зустрітися з Ісусом
Підсумовуючи, Папа підкреслив: благодать християнської молитви полягає саме в тому, що «Христос не перебуває далеко, але завжди у взаєминах із нами». Кожний з Його боголюдських аспектів може стати для нас «місцем спасіння і щастя».
«Кожна мить земного життя Ісуса завдяки благодаті молитви може стати сучасною нам», — зауважив Франциск. Завдяки Святому Духові — який є провідником, бо неможливо молитися без проводу Святого Духа, — «також і ми присутні на березі Йордану, коли Ісус занурюється в нього, щоб отримати хрещення». Завдяки Святому Духову також і ми є «співтрапезниками на весіллі в Кані, коли Ісус дарує найкраще вино», як також «свідками тисяч оздоровлень, звершених Учителем». У молитві всі ми є «очищеним прокаженим, сліпим Вартимеєм, якому повертається зір, Лазарем, який виходить із гробу».
«Немає такої сторінки Євангелія, на якій не буде місця для нас», — сказав Папа. Для нас, християн, медитувати означає «спосіб зустрітися з Ісусом» і «лише так» наново віднайти себе самих.
фінансово.
Щиро дякуємо!
