Роздуми над Божим Словом на вівторок VII Великоднього тижня
Тими днями з Мілета Павло, виславши посланців в Ефес, покликав до себе пресвітерів Церкви. Коли вони прибули до нього, він промовив до них: «Ви знаєте, що з першого дня, відколи прийшов до Азії, я перебував з вами весь час, служачи Господу з усією покірливістю, зі слізьми та випробуваннями, яких зазнав через змови юдеїв; що я не ухилявся ні від чого, що корисне — від того, щоб звіщати вам і навчати вас прилюдно і по домах, засвідчуючи як юдеям, так і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса.
І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду в Єрусалим, не знаючи, що там мене спіткає, крім того, що Святий Дух у кожному місці посвідчує мені, кажучи, що кайдани та муки мене очікують. Але я не дорожу своєю душею, лише б закінчити мені свій біг та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса: засвідчити Євангеліє Божої благодаті!
І ось тепер я знаю, що більше не побачите мого обличчя всі ви, між якими я ходив, проповідуючи Боже Царство. Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх, адже я не ухилявся від того, щоб об’явити вам усю Божу волю».
Діян 20, 17-27
Ти коли-небудь пробував зібрати щось насправді складне? Вкотре перечитуєш інструкцію, а коли натрапляєш на інформацію, яка, здається, не має сенсу, — намагаєшся з усіх сил її зрозуміти. Часом це вдається зразу; іноді треба витратити багато часу й нервів; але коли зрештою все виходить, пишаєшся добре виконаною роботою.
У сьогоднішньому Першому читанні святий Павло прощається зі старшими Церкви в Ефесі. Він каже їм, що закінчив своє служіння в тому місті й вони більше не побачаться. Апостол сповнений внутрішнього миру, бо всіма силами намагався нести слово Ісуса, ревно проголошував Євангеліє та настановляв їх у вірі. Він знає, що траплялися несподіванки і йому доводилось розв’язувати складні проблеми, уповаючи тільки на допомогу Святого Духа (див. Діян 19, 8-10; 20, 19-20).
Було би добре мати таку ж упевненість, чи не так? Знати, що зробив усе, що міг, і що всіма силами намагався виконати Божу волю. Якщо тобі така впевненість здається нереальною, згадай слова Павла до старших в Ефесі. Він ніколи не стверджував, що зробив усе ідеально, лише казав, що «не ухилявся об’явити всю волю Божу» (пор. Діян 20, 26). Він не мав беззаперечного успіху на кожному кроці! Але він точно вклав усе, що мав, у служіння, яке йому дав Бог, — а результат залишив Господу.
Якщо ти прокинешся завтра і скажеш Ісусові, що хочеш усім своїм серцем і душею наслідувати Його, то зможеш розпочати день із такою ж самою впевненістю, яку мав Павло. І якщо зробиш усе, що в твоїх силах, щоб залишатися вірним цьому наміру протягом дня, — зможеш завершити день у мирі. Можливо, ти не все зробив правильно, але ти старався. Якщо згрішиш, то можеш покаятися. Якщо помилишся, Бог виправить. Треба тільки, як Павло, віддати результат у Божі руки.
Тож нехай Апостол народів сьогодні стане для тебе прикладом внутрішнього миру та щирої співпраці з Божою благодаттю.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені сьогодні служити Тобі всім серцем, усім розумом, усіма своїми силами».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
