Останні слова Євангелія

Роздуми над Божим Словом на урочистість Пресвятої Трійці, рік Б

Перед нами закінчення Євангелія від святого Матея. Про що навчити в останніх п’яти віршах Доброї Новини? Який підсумок зробити? До чого прямує вся Історія спасіння? Ісус говорить про найважливіше. Він навчає про святе хрещення, тобто про «занурення» в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Наш Господь прагне, щоби всі народи по всій землі повністю поринули в життя Пресвятої Трійці. Це мета людства та мрія Бога.

Але як це має статися? Відповідь очевидна: потрібно прийняти Таїнство святого Хрещення. Потрібно народитися згори, народитися від Бога, щоб жити Його життям. Але це ще далеко не все. Ми не можемо затриматись тільки на цьому. Не повинні обмежуватися тільки літургійним життям.

Звернімо увагу на те, чим обрамлений наказ Ісуса Христа. Перш ніж хрестити в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, Христові учні повинні йти та навчати всі народи. Після прийняття хрещення також мова про навчання: навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. До хрещення та після нього кожна Божа дитина повинна пізнавати Триєдиного Бога і зберігати Христові заповіді, тобто жити так, як навчав Господь, і любити так, як Він полюбив нас.

Коли Ісус говорив про навчання «до» та «після» хрещення, то малося на увазі, що в той час потрібно було хрестити переважно дорослих людей, які наверталися. Звісно, дорослих кандидатів до хрещення необхідно було спочатку навчити та відповідно приготувати до прийняття цього святого таїнства. Однак апостоли отримали наказ хрестити всі народи, а не лише дорослих з-поміж народів. У кожному народі є дорослі батьки, яких потрібно навчати, але є також і маленькі діти, яких потрібно хрестити, щоб вони також народилися згори.

Це надзвичайно велике завдання і грандіозна, всеосяжна місія – навчити всі народи зберігати все, що Ісус заповідав. Ніхто не виключений із Божого задуму й ніщо не можна забути чи занедбати: потрібно навчити всіх і зберегти все. Чи зможуть християни виконати таке величезне завдання? Сьогоднішнє Євангеліє не приховує також слабкості та сумнівів апостолів Ісуса Христа. По-перше, їх було вже не дванадцять, а лише одинадцять, після зради та самогубства Юди. По друге, хоч апостоли бачать Ісуса і навіть поклоняються Йому, однак деякі все одно продовжують сумніватися: побачивши Його, поклонилися, а деякі засумнівалися. Ось чому Ісус сам наближається до них. Він сам долає відстань до наших вагань: Та Ісус, підійшовши, промовив до них.

Завдання навчати всі народи, зберігати все, що Ісус заповідав, також обрамлене могутнім запевненням. Господь розпочинає такими словами: Дана Мені вся влада на небі й на землі… І завершує: ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! Ісус випереджує та завершує кожне діяння своїх учнів. За наказом Ісуса вони йдуть у Галілею. Та коли учні зійшли на гору — вони вже знаходять Його там. Слово Ісуса розпочало їхню подорож, а присутність і наближення Ісуса завершили сходження апостолів на вершину.

Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! Кого стосувалися ці останні слова Ісуса? Невже ми зараз продовжуємо думати тільки про колишніх апостолів? Одинадцять обраних не могли жити аж до кінця віку! Тому Ісус звертався не тільки до них. Він запевняє тут і тепер, мене і тебе: Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! Це останні слова Євангелія, які є початком усього.