Погляд

Іспит совісті користувача інтернету. Чи потрібно сповідатися з коментарів?

19 Липня 2021, 10:23 1223

Колись люди сварилися на базарах, у магазинах і на роботі. Соціально зайняті давали волю емоціям, дискутуючи на зборах організацій. Сьогодні такі суперечки ведуть в інтернеті. І дедалі частіше, не вибираючи засобів, не стикаються з наслідками.

Відколи в лютому 2004р. завдяки Марку Цукербергу та його друзям із Гарвардського університету Facebook вирушив завойовувати світ, — простір, у якому відбувається спілкування, безповоротно змінився. Соціальні медіа, перелік та функції яких динамічно зростають, дозволяють думці, що прийшла до голови, наприклад, мешканцю Австралії, який спить у тіні пальми, облетіти за мить увесь світ.

Достатньо цьому австралійцю перетворити думку в пост або коротке відео — і машина рушила. Інформація, позначена тегами, позиціонована й відповідно розміщена штабами спеціалістів, бомбардує нас іще швидше й набагато успішніше. Вона досягає не лише центру нашого голоду знань, а й найчастіше — і це її головне завдання — центру почуттів, щоб викликати емоції: ейфорію, обурення, захват, розчарування, любов або ненависть.

Засипані новинами, ми не помічаємо механізмів, які використовують їхні творці. Інформація має подаватися так, щоб вона привертала увагу, щоб була клікабельною і давала прибуток від реклами, що відкривається за нагоди. А якщо її читання викликає у нас обурення, гнів чи навіть бажання негайно врізати автору тексту, якби він був поруч, — мета надавача інформації повністю досягнута. Так це працює.

 

Що ми робимо, коли новина нас зачіпає?

Реакції в різних групах людей, активних у соцмережах, — різні. Беручи до уваги те, що тільки Facebook користуються понад 2,8 млрд людей в усьому світі, а понад 1,84 млрд — це активні щоденні користувачі цього сервісу, тобто ті, хто ставить уподобайки, пише пости й коментує, виявляється, що ми маємо справу з лавиною інформації, подразників, стимулів для реакції та… емоцій! Ті ж самі емоції вирують на YouTube, в Instagram і Twitter та інших соцмережах.

Але реагувати у віртуальному просторі набагато легше, ніж тоді, коли перед нами стоїть жива людина. У віртуальному світі ми не вмикаємо гальма. Мало того, ми вважаємо себе спеціалістами у будь-якій галузі й безкарно критикуємо людей, групи, поведінку, позицію, ситуацію тощо. Це добре видно, коли відбуваються якісь напружені події. Наприклад, спортивні. Почалося Євро — і маємо на Facebook купу спеціалістів із футболу. Починаються змагання зі стрибків з трампліну — і мільйони людей, коментуючи, точно знають, що спортсмен має виправити, щоб стрибок забезпечив йому місце на подіумі.

«Я стараюся не читати те, що пишуть в інтернеті, не слідкую за медіа, бо іноді достатньо однієї статті, одного речення, щоб порушити спокій або впевненість у собі. Хоча впевненість, мабуть, ні; але навіщо накручувати себе», — сказав Каміль Стох, триразовий олімпійський чемпіон та багаторазовий чемпіон в інших престижних змаганнях, в інтерв’ю 2018р., яке він дав після здобуття золотої медалі на зимових Олімпійських іграх у Пхьончхані.

 

Католики теж цькують?

Коментарі на католицьких форумах та сайтах уже давно лякають. Хто їх пише? Охрещені люди, які визнають Ісуса Христа? Які взнають себе католиками? Ті ж самі, які щонеділі сидять у лавках парафіяльних храмів? Можна погодитися, що певний відсоток коментаторів — це так звані інтернет-тролі або справжні противники Бога і Церкви, які пристрасно читають інформацію, розміщену на католицьких ресурсах, і, потираючи руки, тільки й чекають, як додати «чорної чуми». Але чи справді це так?

Отець-професор Маріуш Росік — відомий бібліст, який із 2004р. веде в інтернеті сайт про Біблію. Він не раз читав під своїми публікаціями повні ненависті коментарі. Гадаєте, когось обурили біблійні цікавинки або науковий аналіз біблійної мови?

«Ні, жоден з інтернет-хейтів, які з’являлися в моєму блозі, не стосувався змісту конкретного допису. Хейт завжди торкався того, що я священик і належу до Католицької Церкви», — каже священник.

 

Іспит совісті інтернет-користувача

Те, як ми ставимося до людей та інформації в соцмережах, як ми її коментуємо, має постійно входити в наш іспит совісті. Чому? Це якийсь новий гріх? Нічого такого. Статистика користування Facebook показує, що 88% користувачів реєструються там, щоб спілкуватися з друзями та рідними. Оскільки ми шукаємо там живих людей, то ставмося до них, як до живих, шануймо їхні почуття й вибираймо спосіб, у який до них звертаємося, навіть тоді, коли не погоджуємося з тим, що вони роблять і як мислять. Маю розчарувати тих, хто вважає, що нападки та образи інших людей у коментарях в інтернеті не потягнуть за собою наслідків.

«Ісус каже, що ми дамо відповідь за кожне сказане слово. У добу інтернету це варто розуміти ще й таким чином: ми відповімо також і за кожне написане слово. Біблія вчить нас про градацію гріхів. Одні з них легші, інші — важчі (1Йн 5,16-17). З нецензурної лайки та образи інших людей у коментарях в інтернеті, тобто з так званого “хейту”, треба сповідатися. Але у кожного віруючого своя совість. Це суб’єктивно. Якщо хтось не сповідається з таких учинків, то варто запитати, чи його совість добре сформована», — каже священник.

 

Цькування у Біблії

Він також додає: те, що ми сьогодні називаємо «хейтом», тобто мовою ненависті, уже мало місце в Біблії, хоча тоді не було віртуальної реальності, а люди нападали одні на одних реально.

«Про силу “злого слова” Біблія говорить сотні разів, наприклад, у Посланні апостола Якова: “І язик — вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним. Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом. Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він — зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою. Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було” (Як 3,6-10). У книзі Приповідок Біблія навіть каже, що язик може вбити: “Смерть і життя — у владі язика; хто його любить, той плоди його їстиме (Прип 18,21)».

 

Що робити, щоб не вбивати?

На думку св.Якова — «вкласти в рот гнуздечки» (пор. Як 3,3). У цьому випадку — рукам і клавіатурі. Якщо ви вірите в Ісуса Христа, якщо ви — католик, то не повинні в інтернет-дискусіях використовувати мову цькування. Якщо ви справді дбаєте про добро Церкви — не ображайте в мережі священників, єпископів, Папу. Навіть якщо ви обурені й не розумієте, що відбувається. Навіть якщо вас лякає інформація, яка кличе про помсту до Неба. Відокремте факти від емоцій. Навчіться реагувати адекватно; використовуйте ті ж самі принципи гарного тону, якими ви користуєтеся, наприклад, на роботі. Чи нагрубили б ви своєму начальнику тільки тому, що не розумієте його рішення? Чи вилили б ви своє обурення і гнів у його акаунті у Facebook?

І якщо ви справді стаєте щодня зі скрушеним серцем і робите іспит совісті, запитайте Ісуса: чи, беручи участь у дискусії на цьому великому світовому базарі — соцмережах, — ви не зрадили, часом, Учителя та Його Євангеліє, виливши відро словесних помиїв на голови людей, із якими навряд чи реально зустрінетеся, а Він знає їх на ім’я і любить так само міцно, як і вас.

Переклад CREDO за: Агнєшка Бугала, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
67099грн
71314грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
5днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: