Роздуми над Божим Словом на вівторок ХХІІ Звичайного тижня, рік І
Про часи та про пори, брати, вам не потрібно писати, адже самі з певністю знаєте, що день Господній приходить, як злодій уночі. Бо коли говоритимуть: мир і безпека, — тоді раптово прийде на них погибель, як біль тієї, яка носить в утробі, й вони не втечуть. А ви, брати, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі — сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ні темряві. Тож не спімо, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! Адже Бог призначив нас не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, — разом з Ним жили. Тому втішайте один одного і збудовуйте один одного, як ви й робите.
1 Сол 5, 1-6. 9-11
Бог завжди разом із нами. Він послав свого Сина Ісуса Христа стати одним із нас, щоб ми могли зустрітися у вічності зі своїм небесним Отцем. Він дав нам благодать Святого Духа, щоб ми жили новим життям у благодаті та були щасливими. Але часом ми забуваємо про ці втішні істини, і тоді думаємо, діємо та молимося так, ніби Бог «призначив нас на гнів», а не для спасіння.
Коли забуваємо, Хто такий Бог насправді, то починаємо уявляти Його суворим суддею, що карає за гріхи. Тоді ми чуємо в душі жорсткий голос, який лише викриває вади: «Ти все робиш не так!», «ти — лицемір», «ти недобра людина». Якщо піддамося цій омані, то може здатися, ніби це голос Бога, а люди злої волі легко зможуть нами маніпулювати.
Бог так не робить! Він не ловить нас на хибному кроці, щоб зарахувати нам ще одну помилку, як часом це роблять деякі люди. Він люблячий Батько, який хоче розмовляти з нами, своїми дітьми. Він добрий і милосердний Отець, який чекає у відповідь любові, а не страху. Він не засуджує нас, а вболіває за нас. Він прагне нашого зростання, а не падіння, заохочує нас до більшого добра і всіляко допомагає на цьому шляху.
Коли ми щось робимо не так, небесний Батько піклується, щоб нам допомогти. Він знає, що наша віддаленість від Нього провадить до гріхів, помилок і втрат, болючі наслідки яких стають покаранням за нашу норовливість, пиху та самовдоволеність. Бог не бажає, щоб ми почувалися ще гірше. Він іде назустріч із розкритими обіймами. І коли ми кидаємось у них, Він зцілює наші рани, викликані гріхами, й дарує благодать і мир.
Сьогодні духовним зором уяви небесного Отця таким, яким Він є насправді, — Богом, що обіймає тебе і каже: «Дорогоцінна Моя дитино! Я люблю і прощаю тебе».
«Отче небесний, коли я почую той жорсткий, ніби-Твій, голос у своїй душі, — прошу, нагадай мені, що це не Ти, і доторкнись до мого серця своєю любов’ю».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.