У Лясках під Варшавою, в Польщі, де Мати Єлизавета Роза Чацька відкрила Центр незрячих під проводом Товариства опіки над незрячими, та заснувала своє Згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста, відкрито кімнату-музей майбутньої блаженної.
Паломники, які останнім часом чисельно прибувають до Лясок, можуть помолитися при саркофазі Слуги Божої, побачити пам’ятки, пов’язані з нею, відвідати Лясківський цвинтар. Мати Чацька буде беатифікована 12 вересня ц.р.
— У колишній келії Матері Єлизавети, при каплиці, там, де вона працювала, приймала гостей, молилась і мешкала, встановлено саркофаг, тож ми вирішили меблі й пам’ятки перенести до іншого приміщення і створити маленький музей, початок майбутнього музею нашої Матері-засновниці, — каже с.Аніта Гарасим FSK.
Сестри планують у майбутньому відкрити тут кімнату Матері Єлизавети. Серед зібраних пам’яток — один із трьох габітів цієї черниці, її сандалі-босоніжки, які для неї зробила інша сестра; є предмети щоденного вжитку, настільний годинник, встановлений на годину смерті Матері Чацької — 17.15. Слуга Божа Єлизавета Чацька померла 15 травня 1961р. Останні 10 років життя вона тяжко хворіла, підтримуючи ціле Діло Лясок у цей період своєю молитвою та жертвуваними Богу стражданнями.
У кімнаті-музеї встановлено речі з кімнати Матері Єлизавети: серед них — просте ліжко, спеціально сконструйований клячник із шухлядкою, шафка для молитовників та невелика скринька-підніжок. На столику стоять друкарські машинки — звичайна і для шрифту Брайля. Роза Чацька користувалася нею, пам’ятаючи клавіатуру ще з того часу, коли бачила, бо осліпла вона у віці 22 років. На цій машинці вона писала свої записки за розпорядженням сповідника, о.Владислава Корніловича, що стали своєрідним духовним щоденником.
Найстаршими предметами, пов’язаними з дитинством та молодістю Матері Чацької, є два видання «Про наслідування Христа» Томи Кемпійського. На великому, гарно оздобленому французькому виданні графиня Роза вчилася читати, а менша книжечка — це подарунок від її прабабки, Зофії Артурової Потоцької. Видно, що містичний твір XV століття формував релігійність у родині Чацьких протягом поколінь. На виставці також представлено її стару скриню-кофр, із якою Мати Чацька подорожувала.
На увагу також заслуговують два брайлівські годинники, які під кришками мають звичайні стрілки. «Здається, що маленькі стрілки можна пошкодити дотиком, але коли їх торкається незряча людина, вона їх не пошкодить, — запевняє с.Аніта. — Незрячі люди мають дуже чутливі кінчики пальців, вони оглядають предмети дуже обережно і делікатно. Незрячі люди теж зможуть оглянути кімнату-музей — за допомогою рук».
Бюст засновниці Діла Лясок, що стоїть на столі збоку, вирізьбила Анна Тшцінська-Камінська, він теж допомагає незрячим «побачити» Матір Чацьку.
Представлені в заскленій вітрині, збережені в гіпсовому відливку руки Матері Єлизавети надихнули скульптора Марка Шалю, який створює релікварій Слуги Божої. Релікварій буде представлено під час беатифікаційної Святої Меси 12 вересня 2021р.
Серед найзворушливіших пам’яток — волосяниця, яку Мати Чацька носила потай від сестер (але напевно за згодою свого сповідника). Засновниця згромадження, формуючи сестер, повторювала, щоб не застосовувати ніяких додаткових умертвінь, навчала, що достатньою мірою і найкращим умертвінням є прийняття щоденних завдань та обов’язків, які несе життя. Але можна здогадуватися, що такий спосіб покути Мати приймала і жертвувала в якихось особливих намірах.
— Однією з рис нашої духовності є винагороджування за гріхи власні та цілого світу, тому служіння незрячим тілом і душею має також характер воздаяння. Якщо в якомусь вимірі, у певні періоди нашого життя ми не дивимося на світ у Божій перспективі, не бачимо Божого світла, то ми теж перебуваємо в темряві, — пояснює с.Аніта.
Прогулянку Лясками варто завершити в «Куточку у Матері», де міститься маленька кав’ярня і крамничка з книжками, девоціоналіями та пам’ятками з Лясок. Дітям і дорослим сестри радять «корівки з Лясок», загорнуті в папір із висловами Матері Чацької про любов.
фінансово.
Щиро дякуємо!
