Роздуми над Божим Словом на четвер ХХІІ Звичайного тижня, рік І
Брати! Від того дня, коли це почули, не перестаємо за вас молитися і просити, щоб ви сповнилися пізнанням Його волі в усякій мудрості й духовному розумінні; щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити Йому в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога, зміцнюючись усякою силою — за могутністю Його слави, для всякої витривалості та терпеливості. З радістю дякуймо Отцеві, який знайшов нас гідними частки у спадщині святих у світлі. Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства Свого улюбленого Сина, в якому маємо викуплення Його кров’ю, прощення гріхів.
Кол 1, 9-14
Імовірно, Павло ніколи не відвідував Колосів, прибережного містечка на території сучасної Туреччини, і не був особисто знайомий зі спільнотою вірян. Радше за все, Епафр, його товариш у служінні, заснував там церкву, а потім розповів Павлу про все, що Бог зробив серед них. Апостол із радістю прийняв цю звістку і невтомно молився за колосян.
Що можна сказати про його молитву? По-перше, він дякував за те, що Бог допоміг заснувати спільноту Церкви, та за все те, що Він уже зробив у ній. По-друге, Павло молився, щоб християни у Колосах завжди були відкритими на Божу дію у своєму житті. Але ці молитви подяки та заступництва так переплітаються, що важко їх відділити!
За цієї нагоди варто згадати іншого «молільника» — Юліану Норіджську (Юліану з Норвіча), яка у книзі «Одкровення Божественної любові» поєднала подяку із заступництвом. Юліана народилася у Великій Британії близько 1342 року, її відділяли від Павла багато років і кілометрів. Але якщо послухати, як вона описує свою молитву, можна побачити схожий принцип: я дивлюся на Бога, потім дивлюся на тебе — і продовжую бачити Бога.
Чи можна навчитися молитви від цих двох святих сьогодні? Спробуй зробити це у три кроки:
Я дивлюсь на Бога. Почни з того, щоб зосередитися на Господі. Ти можеш, наприклад, уявити Воскреслого Христа — з ранами на руках і боці, у повноті слави, сяючим і сповненим любові до свого народу. Споглядання Христа повільно, але неодмінно, пробудить подяку і вдячність у твоєму серці.
Я дивлюсь на тебе. Уяви людину, за яку збираєшся молитися. Замість того, щоб негайно розпочати молитву, затримайся в тиші, щоб заспокоїтися. Потім заклич Божого Духа. Він дасть тобі змогу подивитися у правильному світлі на людину чи ситуацію, за яку молишся. Не хвилюйся, якщо нічого не відчуєш: ти все одно заступаєшся за цю людину. Ти — присутній перед Богом від її імені. І можеш просити про потрібні благодаті.
Я продовжую бачити Бога. Дякуй Господу за те, що Він уже зробив у житті цієї людини, і за те, що Він ще зробить. Пам’ятай, що Христос помер і воскрес заради спасіння того, за кого ти молишся. Тому Він завжди близько.
«Господи, дякую Тобі за те, що чуєш мої молитви.»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Дивіться YouTube-канал журналу «Слово між нами»
фінансово.
Щиро дякуємо!
