Аргентинський єпископ Мамерто Еск’ю з Ордену Братів Менших (1826-1883) був людиною, що вміла відповідати на виклики свого часу — проповідником і євангелізатором, опікуном убогих і знедолених, захисником національної єдності країни — прикладом християнської благодійності та соціальної турботи.
До францисканського ченця з Аргентини, священика, який в останні роки свого життя був єпископом Кордоби, завжди зверталися словом «фрай» — «брате». Це звертання залишилось і після його відходу до вічності. Навіть один із департаментів, адміністративно-територіальних одиниць аргентинської провінції Катамарка, має назву Фрай-Мамерто-Еск’ю, адже саме там він народився — пише Vatican News.
Урочистості з нагоди проголошення блаженним єпископа Мамерто Еск’ю відбулися в суботу, 4 вересня 2021 року, на еспланаді перед храмом Сан-Хосе-де-П’єдра Бланка поблизу міста Катамарка, що в однойменній провінції на північному заході Аргентини.
Папа Франциск висловив свою радість з нагоди беатифікації свого земляка, францисканця і єпископа Мамерто Еск’ю.
«Нарешті аргентинець став блаженним! Він ревно проголошував Боже Слово для будування церковної і суспільної спільноти. Нехай його приклад завжди допомагає нам поєднувати молитву і апостольство та служити миру і братерству», — сказав Святіший Отець.
Молодість нового блаженного
Блаженний Мамерто Еск’ю народився 11 травня 1826 року в багатодітній бідній сім’ї в місцевості П’єдра Бланка. Мама завжди мріяла, щоб син став священиком, а батько ще змалечку привчав дітей до молитви. Хлопчик від народження був дуже хворобливим, і коли йому було п’ять років, мама пошила для нього маленький габіт, такий як у францисканських ченців, прохаючи в Господа його зцілення. Хлопчик постійно його носив, навіть ходив у ньому до школи. У десятирічному віці почав навчатись в колегії Братів Менших Францисканців. У 15 років вступив до цього чернечого ордену, а в 17 вже закінчив студії філософії та богослов’ї. Однак Мамерто був занадто молодий, щоб стати священиком. Тому він став викладачем у францисканській колегії, а коли йому виповнилось 22 роки нарешті зміг прийняти священицькі свячення. Від 1850 року почав навчати в дієцезіяльній семінарії в Катамарці, де був також і духівником.
Визначний проповідник Божого слова
Молодий священик Фрай Мамерто Еск’ю відразу відзначився як прекрасний проповідник Божого слова, його повчання знаходили шлях до людських сердець, до нього приходили сповідатись люди всіх суспільних прошарків. Отця Мамерто запрошували проповідувати в інших парафіях, провадити духовні реколекції. Молодий чернець відзначався смиренністю, любов’ю й відданістю Богові, заохочуючи вірних прямувати шляхом євангельських блаженств.
Вклад у суспільно-політичне життя Аргентини
Отець Мамерто відзначився також особливим вкладом в суспільно-політичне життя Аргентини. Його заклики до миру, братерства, суспільного співробітництва та територіальної єдності сприяли створенню суспільно-політичного клімату, який позитивно вплинув на становлення Аргентини як федеративної республіки. В дусі служіння та євангелізації о. Мамерто погодився також відіграти активну політичну роль у житті країни: у 1855-1862 роках він був депутатом та членом Ради провінції Катамарка, приділяючи особливу увагу освіті та вихованню, справедливому призначенню суддів, захистові свободи преси.
Особливо знаменною стала його промова 1853 року, в якій він закликав підтримати нову Конституцію з метою закінчення братовбивчої боротьби в країні. Отець Мамерто не написав великих праць про політику, не займав високих постів, але його вплив був дуже вагомим та істотним. Недаремно його називають «вчителем громадянської відповідальності». Певною мірою о. Еск’ю вважають попередником Енцикліки святого папи Йоана Павла ІІ «Сотий рік» (Centesimus Annus), де наголошено, що Церква шанує законну автономію демократичного порядку, але не висловлює переваги щодо інституційних або конституційних рішень. Церква цінує демократичну систему тією мірою, якою вона забезпечує відповідну участь громадян. Отець Еск’ю це дуже добре розумів, чітко розмежовуючи Церкву і політику.
Місійна діяльність у Болівії та паломництво до Святої Землі
Отець Мамерто намагався уникнути популярності, прагнучи жити покликанням ченця-францисканця. В лютому 1862 року він переїхав до Болівії, щоб стати одним із місіонерів. Коли 1870 року помер архієпископ Буенос-Айреса, о. Еск’ю отримав пропозицію стати його наступником. Але він вважав себе недостойним такої честі й від’їхав в паломницьку подорож, відвідавши Святу Землю, Рим, де його прийняв папа Лев ХІІІ, та батьківщину святого Франциска — Ассізі.
Фрай Мамерто — єпископ Кордоби
1879 року о. Мамерто отримав наказ негайно повертатись на батьківщину, де отримав повідомлення, що папа Лев ХІІІ призначив його єпископом Кордоби, що в центральній частині Аргентини. Цим разом він уже не міг відмовитись.
12 грудня 1880 року отримав архієрейські свячення й відразу розгорнув широку пастирську діяльність, яку підтримувало його глибоке молитовне життя та єдність із Христом. Він заохочував до святості як осередку життя священиків та зобов’язання християн. Під його авторитетним проводом розвивались парафії, він звертав особливу увагу на турботу про убогих та знедолених, формацію семінаристів, заснував численні братства вірних, розгорнув проведення реколекцій та місій серед народу. Єпископ Мамерто був постійно оточений потребуючими, знаходив час, щоб прийняти кожного, хто до нього звертався.
Але його єпископське служіння не було довгим. Помер майже несподівано 10 січня 1883 року. Йому було 56 років.
Орієнтир для сучасного світу
Єпископ Луїс Урбанк, ординарій Катамаркської дієцезії в Аргентині, написав пастирського листа з нагоди беатифікації Мамерто Еск’ю, називаючи його «орієнтиром для сучасного світу». Він завжди був поруч із хворими, бідними, найуразливішими. Цей скромний, мудрий і великодушний пастир поєднував невтомну опіку вірними з відданістю суспільним справам у тривожні для батьківщини часи. Аргентина визнає його одним із своїх найвидатнішим громадян, пастирем з широкими поглядами, який закликав до національної єдності й пошани до законів.
Беатифікаційні урочистості
Беатифікація Мамерто Еск’ю була призначена на 13 березня 2021 року, але через пандемію коронавірусної інфекції була перенесена на 4 вересня цього року. Проголошення блаженним, яке очолив кардинал Луїс Ектор Віжальба, архієпископ-емерит Тукумана, представляючи Папу Франциска, відбулось в дієцезії Катамарка, де він народився і де відбувалось його найінтенсивніше служіння, а подячні відзначення будуть проведені наступного дня в катедральному храмі Кордоби, де він був архієпископом.
Беатифікаційний процес блаженного Мамерто Еск’ю розпочато 1923 року, а 2006 року Папа Франциск визнав героїчність його чеснот. 19 червня 2020 року Папа Франциск затвердив декрет про визнання чуда за заступництвом єпископа Мамерто Еск’ю, що відкрило шлях до його беатифікації 2021 року. За молитвами до Слуги Божого Мамерто Еск’ю в Аргентині 2016 року зцілилась від гострого остеомієліту новонароджена дівчинка.
фінансово.
Щиро дякуємо!
