Роздуми над Божим Словом на спомин Пресвятої Діви Марії Страждальної
Біля Ісусового хреста стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до Матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя Мати!» І відтоді взяв її учень до себе.
Йн 19, 25-27
Якщо увійти до базиліки св. Петра у Ватикані через двері праворуч, можна побачити одну з найкрасивіших динамічних скульптур західного мистецтва, авторства Мікеланджело, — «П’єта», або «Оплакування Христа». У мармурі автор закарбував Діву Марію, яка тримає на колінах мертве тіло свого Сина. Вираз Її обличчя — це суміш смутку і споглядання, трауру та прийняття. Вона не плаче; Вона пильно дивиться, ніби чекає чогось, що має статися.
Це поєднання смутку та очікування — ідеальний спосіб зрозуміти сьогоднішній спомин Пресвятої Діви Марії Страждальної. Коли надійшов день хресної смерті Божого сина, Діва Марія вже добре знала, що таке страждання і втрати. Спочатку Їй довелося зіткнутися з байдужістю людей і народжувати у стайні. Пізніше Вона та Її сім’я стали біженцями, що були змушені оселитися в чужій єгипетській землі. Діва Марія в достатньо молодому віці стала вдовою і мала навчитися жити одна після того, як Ісус розпочав своє служіння.
Тож для Тої, яка у Велику П’ятницю тримає на руках мертве тіло свого Сина, печаль та смуток не були новизною, і скульптура Мікеланджело чудово це зображає. Та водночас Богородиця також знала, що хвилі темряви минають. Небезпека засудження, що нависла над нею, як грозова хмара, закінчилося шлюбом із Йосифом. Він став глибоко відданим Їй чоловіком і дбайливим батьком Її Синові. У стайні Її привітали пастухи та мудреці зі Сходу. Коли Ісус пішов проповідувати й навчати, Вона знайшла нову роль у тій великій родині, яка складається з кожного, хто «чинить волю Божу» (Мк 3, 35).
Тому Богородиця знала й вірила, що смерть Її Сина на хресті — це не кінець. Тому разом зі смутком Її наповнювали надія і споглядання: що ж Бог учинить далі?
Ти можеш зробити так само, коли настане важка година: прийняти болісну правду, переживати смуток і з надією споглядати в майбутнє. Темрява завжди минає — і приходить радісне світло Воскресіння! А поки чекаєш, запроси на допомогу Діву Марію, свою ніжну та співчутливу Матір.
«Пресвята Діво Маріє, Богородице Страждальна, молись за нас!»
Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус. Cвята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
