Святіший Отець зазначив, що трагічний досвід пандемії — це нагода усвідомити: ми вже давно «приймаємо болісну реальність, що не всі люди живуть нарівні, а їхнє здоров’я не захищається однаково».
Усвідомлення того, що життя та здоров’я — це основні цінності для всіх, засновані на гідності людини, має спонукати до відповідних дій, спрямованих на подолання нерівності. На цьому наголосив Папа Франциск, звертаючись до учасників чергової Пленарної асамблеї Папської академії «За життя», пише Vatican News.
Папа нагадав про безкоштовне медичне обслуговування й застеріг від шляху відкинення, найгірші форми якого — аборти та евтаназія.
У понеділок, 27 вересня 2021 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників Пленарної асамблеї Папської академії «За життя», що відбувається у Ватикані 27-29 вересня на тему «Громадське здоров’я у глобальній перспективі: пандемія, біоетика майбутнє». Звертаючись до присутніх, Святіший Отець зазначив: у час пандемії ще гучніше зазвучало «волання землі та волання бідних», якого ми не можемо ігнорувати. Він вказав на необхідність обмірковувати та обговорювати проблеми, пов’язані з пандемією Covid-19, бо гіршим за цю кризу, було би змарнувати її.
Синергія дисциплін для відповіді на пандемію
Наступник святого Петра зауважив, що в сучасному суспільстві, особливо на Заході, є тенденція забувати про глибокий взаємозв’язок, що існує як між людьми, так і між людством та довкіллям. Протистояти цій тенденції, за його словами, можна завдяки синергії між різними науками, такими як біологія та гігієна, медицина та епідеміологія, економіка та соціологія, а також антропологія та екологія. Крім розуміння явищ, потрібно також визначити технологічні, політичні й етичні критерії щодо систем охорони здоров’я, сім’ї, праці та навколишнього середовища. Такий підхід особливо важливий у царині охорони здоров’я, «бо здоров’я і захворювання обумовлені не лише процесами природи, але й суспільним життям».
Пандемія — нагода змінити перспективу
Єпископ Рима підкреслив, що цей історичний момент, коли ми бачимо загрози для нашого здоров’я, має спонукати нас до усвідомлення, «що означає бути вразливими і щодня жити в непевності». «Таким чином, — додав він, — ми також братимемо відповідальність за жахливі умови, в яких живуть інші та якими ми до цього часу мало цікавилися або й зовсім не цікавилися. Так ми навчимося не проєктувати свої пріоритети на народи, які мешкають на інших континентах, де нагальнішими є інші потреби; де, наприклад, бракує не тільки вакцин, а й питної води та щоденного хліба». В цьому контексті Папа вказав на необхідність не тільки дбати про забезпечення справедливого й рівного доступу до вакцин, але й враховувати при цьому ширший контекст, застосовуючи ті ж критерії справедливості для потреб здоров’я та сприяння життю.
Долати нерівності
Розглядаючи здоров’я в його багатьох вимірах та на глобальному рівні, підкреслив Папа, ми можемо краще зрозуміти взаємозв’язки між різними явищами: наприклад, взаємозв’язок між політичними, соціальними й екологічними стратегіями та здоров’ям людей. Спостерігаючи за тривалістю життя в різних країнах і в різних соціальних групах, можна побачити значну нерівність. «Ми стверджуємо, — наголосив він, — що життя та здоров’я однаковою мірою є основними цінностями для всіх, заснованими на невід’ємній гідності людини. Але, якщо ці твердження не супроводжуються відповідними діями, спрямованими на подолання нерівності, то ми, насправді, погоджуємося з болючою реальністю, що не всі життя однакові, а здоров’я не охороняється для всіх однаково». Святіший Отець зазначив, що саме тому варто підтримувати міжнародні ініціативи, спрямовані на створення глобального управління питаннями охорони здоров’я всіх жителів планети.
Християнська антропологія захищає життя
Папська академія «За життя», зазначив Франциск, також може зробити цінний внесок, беручи участь у спільних ініціативах та у публічних дебатах. Для цього потрібно намагатися передавати зміст християнської антропології, натхненної Об’явленням, мовою, зрозумілою в сучасному суспільному контексті, щоб сучасники могли усвідомити, що право на життя — від зачаття до його природного завершення — основоположне.
Святіший Отець нагадав, що сучасний світ характеризується «культурою відкинення, немов непотребу», згідно з якою людське життя розглядається як проблема, як, наприклад, у випадку абортів або евтаназії. «Цим самим ми заперечуємо надію, — наголосив він. — Надію дітей, які несуть нам життя, що допомагає прямувати вперед, і надію, що міститься в корінні, яке нам дають похилі віком».
У цьому контексті Єпископ Рима дав високу оцінку дослідженням, здійсненим останніми роками Папською академією «За життя», на тему впливу нових технологій на життя людини, сприяючи тому, щоб наука насправді служила людині, а не людина науці.