Як пройти «тест на віру» — цим Папа Франциск поділився з паломниками, які в неділю опівдні зібралися на площі святого Петра на традиційну Богородичну молитву.
Після Святої Меси, відслуженої у базиліці святого Петра у Ватикані з нагоди початку синодального процесу, Папа Франциск ще раз зустрівся з вірними, очоливши опівдні молитву «Ангел Господній», повідомляє Vatican News. Промовляючи з вікна Апостольського палацу, він коментував діалог Ісуса з багатим чоловіком, який запитував про те, що має зробити, щоб осягнути вічне життя.
Святий Марко у своєму Євангелії нічого не говорить ні про вік, ні про ім’я цього співрозмовника, чим, за словами Святішого Отця, підказує нам, що в цьому чоловікові ми можемо розпізнати себе, його зустріч з Ісусом дає нам змогу «зробити тест на віру».
Релігія «ти — мені, я — тобі»
Один чоловік, як читаємо в Євангелії від Марка, поставив Ісусові запитання: «Що маю робити, щоб успадкувати вічне життя?» Наступник святого Петра звернув увагу на дієслова, які той використовує: мушу зробити, щоб отримати. Ось у чому, за його словами, «полягає його релігійність»: мусити, робити, аби мати. Але це «комерційні стосунками з Богом». Віра, натомість, не є «холодним і механічним обрядом», ідеться про «питання свободи та любові».
«Ось перша перевірка: що таке для мене віра? Якщо це передусім обов’язок, обмінна монета, то ми збилися з дороги, бо спасіння — це дар, а не обов’язок, воно є безкоштовним, його не можна купити. Перше, що потрібно зробити, це визволитися від комерційної та механічної віри, яка нашіптує фальшивий образ Бога-бухгалтера і контролера, а не Отця», — сказав Папа.
Віра, що випливає з погляду любові
Ісус «зупинив свій погляд на ньому» і «полюбив його». Цим, за словами Святішого Отця, Він запропонував Йому «справжнє обличчя Бога». Саме з цього «народжується та відроджується віра», не з обов’язку, не з того, щоби щось робити чи платити, але «з погляду любові, який потрібно прийняти». «Християнське життя стає прекрасним, якщо ґрунтується не на наших здібностях і проектах, але на Божому поглядові», — сказав він, підкресливши, що коли наша віра втомлюється, то потрібно шукати Божий погляд у молитві та адорації, стати перед Розп’ятим і піддатися Ісусовій любові.
Віра, що є відповіддю на запрошення
Третім, після запитання та погляду, кроком є запрошення Ісуса, який каже, що цьому чоловікові: «одного бракує», тобто дару безкорисливості: «Піди, продай те, що маєш, і роздай бідним». «Це те, чого, можливо, також і нам бракує. Ми часто робимо необхідний мінімум, у той час як Ісус запрошує нас чинити можливий максимум», — зауважив Святіший Отець. Ми часто вдовольняємося обов’язками дотриматися приписів, проказати якусь молитву, в той час як Бог, «який дає нам життя, очікує від нас життєвих поривів». І це добре видно в сьогоднішній євангельській розповіді: Ісус починає від заповідей «не убий», «не кради», «не чини перелюбу», але переходить до позитивної пропозиції: «Іди, продай, ходи за Мною».
«Дорогі брання й сестри, віра без дарування, віра без безкорисливості є неповною вірою, слабкою і хворою вірою. Можемо порівняти її до насиченої та поживної страви, якій бракує смаку, або до менш-більш добре зіграного матчу, але без забитого голу», — сказав Папа. Віра без діл милосердя робить нас сумними, схожими до чоловіка з Євангелії, який повернувся додому засмученим.
фінансово.
Щиро дякуємо!
