У «Марійному гроті» санктуарію в Маріамабаді, що в пакистанській провінції Пенджаб, святкується особливий ювілей. Багато вірних прибувають сюди в паломництві, щоби з глибокою вірою пережити духовно насичений час молитов, навернення серця і благання про благодать.
Серед них також багато мусульман, які довіряють свої сімейні турботи й молитовні наміри Марії — єдиній жінці, шанованій в ісламі.
«Крім того, в Маріамабаді, — каже о.Джаханзеб Ікбал, який приїхав сюди з Карачі, міста на півдні країни, — вшановують Богоматір Милосердя. Тут, біля підніжжя статуї Марії, в місці, натхненому Лурдським гротом, вірні кожної релігії, культури та походження складають свої страхи й надії, впевнені, що наша Мати Марія їх вислухає».
Пакистанський Лурд
У самому серці Пенджабу місіонери-капуцини наприкінці ХІХ століття вирішили збудувати село, присвячене Марії. 1892 року заснували Маріамабад — «Місто Марії», призначене для прийому католицьких сімей у місці, уславленому особливою марійною побожністю. Після перших каплиць, у 1949 році постав санктуарій. За його зведення відповідав бельгійський капуцин Франк Йозеф. Він і помер у Маріамабаді, в 1953 році. Сьогодні цей храм є національним санктуарієм, одним із найчастіше відвідуваних марійних місць у Пакистані. Його відвідують і християни, і мусульмани, просячи Діву про особливі благодаті.
У селі Маріамабаді францисканські місіонери також обладнали грот, оформлений за зразком Лурда. В цьому місці, за 90 км від Лахора — столиці провінції, 8 вересня відбувається велике загальнонаціональне паломництво з нагоди свята Різдва Пресвятої Богородиці, яке збирає сотні тисяч людей з усього Пакистану.
Солідарність і духовна близькість
«Сюди, у цей Святий рік, тисячі вірних прийшли — і продовжують приходити, — щоби знайти надію», — каже о.Тарік Джордж, настоятель санктуарію, який мобілізує всі можливі ресурси для розміщення паломників. Багато з них ночують на свіжому повітрі або в наметах на площі перед храмом.
З нагоди Ювілею для католиків «Маріамабад випромінює послання любові, толерантності й гармонії», — наголошує о.Джеймс Чаннан, домініканець із Лахора й директор Центру миру, що займається християнсько-ісламським діалогом. У своїх зверненнях до міжконфесійної аудиторії о.Джеймс охоче називає санктуарій Діви Марії місцем, де втілюються солідарність і духовна близькість між мусульманами та християнами.
Прочанами займаються благодійники
Ця близькість також проявляється в турботі про матеріальні потреби людей: у санктуарії сотні волонтерів і благодійників забезпечують паломників їжею та нічлігом. Багато прочан здійснюють довгі подорожі, йдучи по кілька днів, щоб доторкнутися до статуї Марії або покласти перед нею квітку.
Гостинність і турбота про ближніх також очевидні в медичних центрах, підготовлених для тих, хто страждає від зневоднення, гіпертонії або ран на ногах. Ці центри особливо потрібні в такі дні, як 15 серпня — урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, або 8 вересня, на Її Різдво, коли кількість паломників перевищує 400 тисяч.
Релігії вчать миру і любові
«Послання біля входу до санктуарію говорить, що всі релігії навчають миру та любові», — нагадує о.Чаннан, підкреслюючи вагу і значення паломництва, яке для католиків Пакистану перетворює Ювілейний 2025 рік на міжконфесійну подію.
«Час молитви в Маріамабаді — це час особистого духовного навернення та внутрішнього зцілення. Це, безумовно, можливість попросити про милосердя для себе та своєї сім’ї; але також це час, щоби звернутися до Бога і Марії, довіривши їм нашу країну в її міжрелігійній структурі, й помолитися за Папу та за мир у світі», — додає він.
Фото: National Marian Shrine Mariamabad
фінансово.
Щиро дякуємо!
