Роздуми

Рятівник у кризових ситуаціях

12 Жовтня 2021, 18:30 1320

У Католицькій Церкві триває рік, присвячений св. Йосифу Обручнику, і CREDO продовжує розмови з о. Назаром Зузаком про цього великого святого. 

Сьогоднішня розмова присвячена тому, яке значення для Церкви має постать цього скромного Теслі з Назарету, а також про те, якою була і залишається досі його роль в Історії спасіння та яким є його вплив на формування Церкви упродовж усіх віків її існування.

 

 

— Постать св. Йосифа з’являється в центрі уваги Церкви зазвичай у кризових ситуаціях. Він виглядає як посланець Бога, покликаний рятувати Церкву, бути її опікуном у найскладніших для неї обставинах.

Подібне було в ХV ст., коли собор у Констанці намагався зцілити Церкву від рани, якою була Велика західна схизма. І саме на цьому Соборі з уст Великого канцлера Паризького університету пролунав заклик звернутися до св. Йосифа як до покровителя і заступника під час цієї великої кризи.

Так само і в XVI ст., коли почалася так звана Реформація, інша особа — Ісидор Ісолянський, домініканець, теолог, — у своїй праці «Короткий виклад про дари св. Йосифа» теж вважає, що у складні часи, коли Церква бореться з розколами, відступництвами та єресями, зазнає переслідувань, вона потребує св. Йосифа, як заступника та помічника. Щось подібне відбулося і у 1870 році, коли переживала кризу Папська держава, яка тоді була земною опорою служіння Наступника св. Петра. Папа Пій ІХ перед лицем небезпеки знищення Церкви як інституції приймає рішення віддати її під опіку Обручника Пресвятої Діви Марії. Цей акт відбувся 8 грудня 1880 року і став кульмінацією у процесі відкривання значення того, ким є для Церкви св. Йосиф. 

Тож Церква лише у середині XVIII століття підтвердила, що весь процес розвитку усвідомлення ролі св. Йосифа в Історії спасіння та поширення його культу це не результат сентиментальної побожності, а плід діянь Святого Духа, який через багатьох людей відкривав нам те, ким насправді є скромний Тесля з Назарету. 

Що відбувається після проголошення св. Йосифа Покровителем Церкви? В другій половині ХІХ ст. настає розквіт рухів та згромаджень, пов’язаних зі св. Йосифом. Для багатьох він стає взірцем богопосвяченого життя. Так з’являється згромадження Облатів св. Йосифа, засноване св. Йосифом Марелло; а також Згромадження св. Йосифа, засноване св. Леонардом Муріальдо; також у Великій Британії, після століть переслідувань, відбувається відродження католицизму, і видно, як діє св. Йосиф. Кардинал Воґан засновує згромадження під покровом св. Йосифа; кардинал Ньюман багато говорить і пише про св. Йосифа. З’являється багато храмів, присвячених цьому святому, і на його честь будуються базиліки та санктуарії. 

На початку ХХ ст. у Канаді стає відомо про особу, яка своїм тихим служінням зробить великий внесок у розвиток культу св. Йосифа у цілому світі. Мова про бр. Андре зі згромадження Святого Хреста. Він був простим і скромним чоловіком, який усе своє чернече життя служив брамним у монастирі й виконував фізичну працю. За його молитовним посередництвом починають відбуватися зцілення. Крім молитви, брат Андре мастив хворих олією з лампадки, що горіла перед образом св. Йосифа. За 40 років чернечого життя він зцілив декілька тисяч осіб і всі ці випадки задокументовано й засвідчено. Але кожного разу чернець наголошував на тому, що усі зцілення — це заслуга і заступництво св. Йосифа. У 1904 році брат зводить невелику капличку, яку згодом розбудують до базиліки і вона отримає назву Ораторій св. Йосифа. Відтоді не лише для Канади, але й для цілого світу Монреаль у Канаді стає центром побожності до св. Йосифа і богословських досліджень на тему Обручника Діви Марії та земного опікуна Ісуса. 

Після папи Пія IX кожний наступний понтифік вважає за свій обов’язок віддати шану св. Йосифу. 

Лев ХІІІ у 1889 році видає енцикліку «Quamquam pluries», присвячену св. Йосифу, яка стає першим офіційним документом Церкви такого рангу. Наступні понтифіки продовжують цю традицію. Пій Х на честь св. Йосифа затверджує у 1909 році літанію, що теж є неабиякою подією для Церкви, адже в ній є сотні літаній до святих, але жодна з них не має статусу публічної молитви. А цей статус означає, що все у цій молитві є згідне з віровченням Католицької Церкви, і коли ми нею молимося, то можемо бути певні: кожний заклик — це Богом об’явлена наука віри. Отже, літанія до св. Йосифа, особи, про яку Євангеліє згадує буквально кількома реченнями, має статус публічного вжитку. Церква усім своїм авторитетом заявляє, що кожний заклик цієї молитви — правда. А всі молитви, якими молиться Церква, — це те, у що ми віримо. 

Папа Бенедикт XV проголошує св. Йосифа покровителем усіх вмираючих і заохочує створювати Братства доброї смерті. Пій ХІ говорить про св. Йосифа, як про того, хто здійснював владу над Святим Сімейством, як того, кому як батькові та чоловікові віддавали шану й послух Марія та Ісус. Пій ХІІ вносить у календар Церкви свято св. Йосифа Трудівника. Наступний понтифік, папа Йоан ХХІІІ, був винятковим шанувальником св. Йосифа, і ІІ Ватиканський Собор віддав під покров Опікуна Святого Сімейства. І в одній зі своїх промов говорить про те, що, на жаль, постать цього виняткового Божого Мужа все ще замало відома, і заохочує всіх пізнавати цього святого. У 1962 році Йоан ХХІІІ вносить св. Йосифа до канону Меси. А за понтифікату Папи Франциска ім’я св. Йосифа додано до всіх Євхаристійних молитов, а не лише до Першої. 

Другим за важливістю документом Учительського уряду Церкви про св. Йосифа є Апостольська адгортація папи Йоана Павла ІІ «Redemptoris custos». Разом з енциклікою Лева ХІІІ це два фундаментальні документи, що підсумовують науку Церкви про велич св. Йосифа, його значення для Церкви, і заохочують нас разом із Церквою відкривати для себе цього великого святого. 

8 грудня 2020 року Папа Франциск віддає шану св. Йосифу у 150-ту річницю проголошення його покровителем Вселенської Церкви і видає Апостольський лист «Patris corde”. 

З середини ХХ ст. у Церкві з’явився окремий напрямок — йосифологія. Це спеціалізовані богословські дослідження на тему св. Йосифа і його ролі в Таємниці Відкуплення та житті Вселенської Церкви. Ці спеціалізовані дослідження у науковий спосіб підтверджують, яка ця постать для нас важлива і яка вона глибока. Святий Йосиф по праву названий одним із двох дзеркал, у яких Божа досконалість, святість і любов до людини відображаються найкраще.

 

Дивіться попередні відео:

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: