Роздуми над Божим Словом на ХХХІІ Звичайну неділю, рік Б
Того часу Ісус казав у навчанні своєму: «Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах; які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть суворіший присуд!» Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало. І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант. І, покликавши своїх учнів, Він сказав їм: «Воістину кажу вам, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці, бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток».
Мк 12, 38-44
Чим ця вдова привернула увагу Ісуса і втішила Його? Багато хто віддав у скарбницю Храму значно більше, ніж вона. Але не розмір пожертви вразив Христа, а готовність жінки віддати все.
Таку ж готовність ми бачимо і в Першому читанні. Вдова з Сарепти віддала останнє зі своїх запасів, щоби нагодувати пророка Іллю. Звернімо увагу, як Бог благословив цю щедрість і забезпечив їжею її разом із сином.
Готовність цих двох жінок віддати в жертву всі свої і без того невеликі статки була приємною для Господа. Це тому, що жертовність є рисою самого Бога, який віддав на смерть заради нас свого єдиного Сина. А Ісус Христос добровільно пролив свою найсвятішу кров із любові до нас та з послуху Отцеві.
Чи означає це, що Бог очікує від нас спустошення наших банківських рахунків або відречення від майна? Не обов’язково. Але Він справді хоче, щоби ми щиро відкрили своє серце на Нього. Незалежно від того, жертвуємо ми гроші, час чи увагу, — ми покликані бути щирими та щедрими, як сам Бог.
Але бувають випадки, коли ми відчуваємо, що в нас не залишилося нічого, чим можемо поділитися: ані любові, ані співчуття, ані терпеливості. Тоді проси в Бога благодаті й сили, щоб дати іншому те, чого тобі самому брак, і Він благословить тебе і дасть те, чого тобі не вистачає. Навіть якщо це здається краплею в морі, твоє рішення жертвувати тішить Господа, бо так ти стаєш більше схожим на Нього.
«Господи, допоможи мені так само щедро жертвувати собою, як Ти це зробив».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
