На вулицях міста Ернакулам, що у штаті Кулам на півдні Індії, з 12 листопада 2021 р. тривають демонстрації сиро-малабарських священників і мирян. Вони виступають проти літургійних змін, запроваджених Синодом єпископів цієї Східної Католицької Церкви.
Дискусії з цього питання (які тривають уже кілька десятків років) останнім часом, після рішення Синоду від серпня 2021 р. щодо уніфікації Святої Меси, тільки загострилися. Протестувальники звинувачують своїх ієрархів у тому, що вони ухвалили таке важливе рішення без консультацій із духовенством і вірними.
Демонстрації почалися 12 листопада перед храмом св. Томи в Ернакуламі — місті, де розташована резиденція Верховного архієпископа, глави Сиро-Малабарської Церкви. Демонстранти вимагали від Синоду повторного розгляду його постанови від 1999 р., яку зараз вирішено втілити в життя. Вона була продиктована бажанням досягти більшої єдності всіх вірних, зокрема в Літургії, а насправді поглибила і загострила вже наявні поділи.
22 роки тому було узгоджено, що священники служитимуть Месу обличчям до вірних аж до Євхаристійної молитви, потім повертатимуться до вівтаря і залишатимуться так до Причастя, після чого — уже до кінця Меси — правитимуть обличчям до вірних. Це рішення ще тоді викликало дуже різні думки в лоні цієї східної Церкви, тому його впровадження відкладалося багато років, і тільки тепер єпископи вирішили розібратися в цій справі.
Оскільки 28 листопада нові правила мали набути чинності в усіх 35 дієцезіях, а кінцевим терміном має бути 17 квітня 2022 р., частина священників і мирян окремих груп почала вимагати, щоб усю Святу Месу відправляли обличчям до людей, як це відбувається в більшості парафій щонайменше 40 років.
Дехто сприймає рішення 1999 р. як компромісне, що має на меті примирити дві групи в Церкві, які утворилися внаслідок відновлення та літургійної реформи, що розпочалися в усій Католицькій Церкві після Другого Ватиканського собору.
Основний спротив цьому об’єднавчому процесу походить із митрополій Ернакулуам-Ангамали і Тріхура й розташованого на території останньої дієцезії Ірінджалакуда.
Поліція заблокувала протестувальників біля воріт, коли вони намагалися представити свою думку главі Церкви, Верховному архієпископу, кардиналу Джорджу Аленчеррі.
Один з учасників демонстрації, Ріджу Канджукарн, розповів католицькій агенції UCA News, що вірні, які мають таку ж думку, що й він, ходять на Святу Месу, де священник править обличчям до присутніх у храмі, понад 50 років. «Нинішнє рішення Синоду ухвалене без будь-яких консультацій — ані зі священниками, ані з вірянами, — неприйнятне для нас», — сказав він.
Але деякі з мирян підтримали Синод і висловлюються за виконання його рішення у визначений час. «Сумно бачити, як наші священники й миряни організовують протести перед резиденцією Церкви», — сказав агенції 15 листопада о. Алекс Онампаллі, секретар комісії Синоду з питань медіа. Він підкреслив, що «єпископи нікого не примушували до будь-яких рішень, а діяли з добрих міркувань заради єдності й уніфікації в нашому народі та для нашого кращого майбутнього як єдиного Божого люду». На його думку, деякі люди справді противляться цим постановам, але більшість їх підтримують.
Священник нагадав, «що обов’язок влади Сиро-Малабарської Церкви, яка є Церквою sui iuris (свого права), — це служіння єдиної Літургії задля кращого майбутнього Церкви, і цього не можна погано інтерпретувати». Він підкреслив, що «Літургія — це неоціненне здоров’я Церкви, яке потрібно берегти для майбутніх поколінь». Пастир також додав, що Синод дотримувався усіх приписів і зауважень Кодексу Канонічного права Східних Церков, тому змінити ухвалене рішення неможливо».
Але демонстранти проголосували за продовження протестів, якщо Синод єпископів не скасує свого рішення.
Сиро-Малабарська Церква — одна з двох стародавніх Східних Церков (друга — Сиро-Маланкарська), які діють на півдні Індії (переважно в штаті Керала). Вона постала ще в І столітті і пов’язана з діяльністю св. апостола Томи, який, за давніми переданнями, після воскресіння Ісуса і розсіяння Його учнів по світу потрапив на південь сучасної Індії. Тому місцевих християн часто називають «християнами св. Томи».
Протягом століть їхня доля була різною, зокрема, частина їх наприкінці XVI ст. під впливом португальських місіонерів, які почали прибувати на ці терени, визнала верховенство Папи. Цю унію то розривали, то відновлювали, але з 1662 р. вона діє безперервно, а з 1896 р. існують власні структури Сиро-Малабарської Церкви, яка з 16 грудня 1992 р. має ранг Верховного Архієпископства Ернакулама-Ангамали. Від 24 травня 2011 р. її очолює архієпископ Джордж Аленчеррі, якого 18 лютого 2012 р. папа Бенедикт XVI призначив кардиналом — першим в історії цієї Церкви.
Сиро-Малабарська Церква поділена на п’ять митрополій, до складу яких входять 18 архідієцезій, та дієцезії у Кералі; крім того, є 13 дієцезій на території Індії (поза штатом Керала), які належать до інших метрополій або підпорядковуються безпосередньо Святому Престолу, та чотири дієцезії поза межами Індії: в Австралії, Канаді, США та Великій Британії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
