Роздуми над Божим Словом на четвер ІІ тижня Адвенту
Я — Господь, твій Бог, Я держу тебе за правицю, Я тобі говорю: «Не бійся, Я тобі допомагаю. Не бійся, черв’ячку Якове, люди Ізрáїля! Я тобі допомагаю», — говорить Господь, Святий Ізрáїля, твій Викупитель. Я тебе зроблю молотаркою гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і трощитимеш гори, пагорби обернеш у дрібну полову. Ти пересієш їх; вітер їх буде розносити, буря буде їх розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізрáїля хвалитимешся. Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, Я, Бог Ізрáїля, їх не покину. На лисих горах Я відкрию ріки, серед долин — джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю — водними джерелами. Я засаджу пустиню кедром, акацією, миртом та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом, щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізрáїля створив те.
Іс 41, 13-20
Після п’ятдесяти років, які юдеї провели у Вавилонському вигнанні, Бог проголошує, що настав час повертатися додому. Їм знову доведеться подолати ту саму відстань, яку вони пройшли пів століття тому, щоб дістатися сюди. Але якщо тоді це була важка примусова подорож мертвою пустелею у вавилонське рабство, то тепер Бог обіцяє, що все буде зовсім інакше. Хоча вони й будуть іти тим самим маршрутом, але тепер навкруги струменітимуть життєдайні джерела та цвістимуть плодючі дерева.
Поки що нема жодних археологічних підтверджень того, що в 537 році до Р. Х. смуга землі завдовжки близько 1,5 тисячі кілометрів між Вавилоном та Ізрáїлем раптово забила джерелами й розквітла. Але вигнанці розуміли, що це пророчий знак: Бог через Ісаю говорить про їхнє внутрішнє «цвітіння», тобто про радість, яку вони відчуватимуть, наближаючись до Єрусалима. Нарешті їхнє вигнання добігає кінця! Нарешті для них настав час відновити своє життя з Господом!
А як щодо тебе? Чи віриш, що Бог може вдихнути нове життя в ті куточки твого серця, які ти довгі роки відчуваєш мертвими й безплідними? А, може, ти вже змирився з думкою, що нічого не можеш змінити у своєму житті? Тоді ще раз переглянь Перші літургійні читання останнього тижня. Знову й знову Бог обіцяє відновити життя там, де колись запанувала смерть. Обіцяє зцілення й відновлення всіх безплідних і зранених куточків твоєї душі. Він насправді може зцілити давні образи, розірвати ланцюги провини за минулі гріхи і допомогти здобути перемогу над теперішніми.
Знай, що, погодившись на подорож із Ним, як ізраїльтяни, побачиш Божі чудеса. Так, для цього потрібно співпрацювати з Богом; але ж результат, якого досягнеш, перевищить усі твої найсміливіші очікування. І тоді, озирнувшись назад і глянувши на пройдений шлях, із вдячністю скажеш: «Рука Господня це вчинила!»
«Господи, вірю, що можеш зробити неможливе. Допоможи мені повністю віддатися Тобі, щоб я міг відчути Твій цілющий дотик!»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
