Роздуми над Божим Словом на cьомий день октави Різдва Господнього
В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила.
З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке приходить у світ: Воно освічує кожну людину. У світі Він був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я; тим, які ні від крові, ні від бажання плоті, ні від бажання чоловіка, але від Бога народилися.
І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини. Йоан свідчить про Нього і волає, кажучи: «Він був тим, про кого я говорив, що Той, хто іде за мною, був переді мною, оскільки був раніше від мене!» Адже з Його повноти ми всі одержали благодать за благодать, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, — Він явив.
Йн 1, 1-18
«Це були найкращі часи; це були найгірші часи», — так розпочав Чарльз Діккенс роман «Повість про два міста», написаний 1859 року. Але ця відома на весь світ фраза досить точно характеризує 2021 рік для більшості людей. Виклики, які принесла боротьба з пандемією, та економічна криза спокушають характеризувати рік, що минає, як «найгірші часи»; проте радість відновлення зв’язків після чергових місяців обмежень і карантинів приносить думки про «найкращі часи».
На відміну від художньої літератури, сьогоднішнє читання Євангелія дає нам змогу поглянути на рік, що закінчується, під іншим кутом. Ключовим є сповнене надії ствердження Йоана про те, що «Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила» (Йн 1, 5). Апостол наполягає на тому, що завжди, навіть у найтемніші часи, Бог продовжуватиме дарувати нам своє світло і любов. Він — константа, єдина постійна опора, на яку ми можемо покластися завжди, в будь-яких ситуаціях свого життя, під час усіх наших падінь та злетів.
У цей останній день року спробуй витратити більше часу на роздуми про постійність і вірність Божої любові, Його турботу про тебе і твоїх близьких. Озирнися і згадай усі моменти минулого року, коли Боже Провидіння супроводжувало тебе. Подивися, як милосердя й любов Бога підтримували тебе в усіх труднощах, із якими ти стикався. Потім поглянь навколо та знайди знаки того, що Господь далі веде тебе сьогодні. Не переймайся, якщо все ще є ситуації, в яких ти не бачиш Його люблячої руки. Може, через рік або два ти озирнешся і зрозумієш, у чому був сенс цих ситуацій, — і тоді зрозумієш усе.
Прийдешній рік також обов’язково матиме свою частку радощів і випробувань. Ніхто з нас не може сказати, які несподіванки чекають у майбутньому. Але одне є певним: це вірність Бога. Пам’ятаючи про це, наступного року почуватимешся набагато спокійніше і впевненіше. Незалежно від того, які часи переживатимеш — «найгірші», «найкращі» або їх поєднання, — знай, що тобі ніколи не доведеться бути з усім цим наодинці. Бог — Світло світу — буде з тобою.
«Дякую Тобі, Господи, за Твоє світло, яке світить завжди. Боже, керуй моїми кроками в кожний день прийдешнього року!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
