Роздуми над Божим словом на вівторок І Звичайного тижня, рік ІІ
Раз, як вони в Шіло наїлися та напилися, Анна підвелась і стала перед Господом; Елі ж священник сидів саме на ослоні біля дверей Господньої святині. У своїй журбі вона молилась до Господа й плакала гірко. І обріклась таким обітом: «Господи Сил, коли Ти зглянешся над горем рабині Твоєї та й згадаєш мене й не забудеш рабині Твоєї, й даси рабині Твоїй хлоп’ятко, я віддам його Господеві на ввесь його вік, і бритва не торкнеться його голови». І от як вона довго перед Господом молилась, Елі стежив увесь час за її устами. Анна говорила тихцем, тільки ворушилися губи в неї, а голосу її не було чути; тож Елі думав, що вона п’яна. І сказав до неї: «Доки ти будеш п’яною? Піди та витверезися!» А Анна відповіла, кажучи: «О ні, мій пане! Я — бідна жінка в смутку: ані вина, ані наливки я не пила; я мою душу виливаю перед Господом. Не вважай твою рабиню за якусь негодящу, бо то з надміру журби та горя я досі промовляла». Тоді Елі відповів їй: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала». Вона ж сказала: «Дозволь своїй рабині знайти ласку в твоїх очах!» І пішла собі жінка й їла, й лице в неї не було таке, як перше. Встали вони раненько і, поклонившись перед Господом, пустилися в дорогу й прибули додому в Раму. Елкана спізнав Анну, свою жінку, й Господь згадав про неї, і Анна, зачавши, у свій час породила сина й назвала його ім’ям Самуїл, бо, мовляла, — я його випросила в Господа.
1 Cам 1,9–20
Буває, що випадкова розмова може стати початком спілкування з новою людиною і навіть перерости у справжню дружбу. Особливо це важливо у християнстві, адже воно ґрунтується на дружбі та любові, починаючи з наших взаємин із Богом і закінчуючи ставленням до людей у спільноті, родині, серед друзів. Навіть якщо в цю мить ситуація інакша, ми все одно прагнемо цього ідеалу.
Деякі зі святих були обдаровані особливим благословенням чути й навіть бачити Бога, який являв їм себе у видіннях, уві сні, в палаючому кущі, через ангелів. А в сьогоднішньому першому читанні чуємо про Анну, яка спілкується з Богом так, як більшість із нас: у молитві, і чує Його відповідь у такій самій формі, в якій можемо чути й ми — вустами іншої людини.
Анна молилася так щиро, від душі, що священнику Елі здалося, ніби вона п’яна. Поспішивши з оцінкою, Елі вирішив, що з Анною «все ясно», і висварив її, — та помилився, збентеживши і себе, і цю бідну жінку. На щастя, омана Елі була нетривалою. Йому вистачило смирення вислухати Анну і, зрозумівши її справжню ситуацію, благословити її. Отак те, що могло призвести до конфлікту, стало моментом, коли народилося порозуміння і благодать. Коли ж Анна повернулася додому, «лице в неї не було таке, як доти» (1Сам 1, 18).
Здатність Анни смиренно говорити зі священником і викликати в нього співчуття принесла зраненому серцю жінки умиротворення. Це допомогло їй переконатися в тому, що Бог дивиться на неї з таким самим і навіть більшим співчуттям. Тому, коли Анна дізналася, що нарешті вагітна, вона не просто відсвяткувала цю подію; жінка звернулася до Бога з молитвою подяки та хвали (див. сьогоднішній псалом).
Історія Анни подає нам простий урок: будь чесний із Богом у молитві та готовий із відкритим серцем почути Його відповідь, сказану через когось іншого. Добре слово, уважне співчуття, дружня порада — Бог використовує все це й багато іншого, щоби щось донести до нас. Тож не варто думати, що ми можемо почути Бога тільки в містичних переживаннях. Насамперед, нам варто уважно прислухатися до людей навколо.
Бог сьогодні тобі хоче дати своє слово. Тому молися, але й слухай: уважно, смиренно, постійно.
«Господи, допоможи мені сьогодні розпізнати Твій голос у відповідь на мої молитви. Відкрий моє серце на прийняття Твоєї волі».
1 Cам 2,2–8:
Немає, як Господь, святого, нема бо іншого, крім Tебе, нема скелі, як Бог наш.
Не множте слів тих гордовито, нехай зухвалість не виходить з уст ваших,
бо Бог — то Господь всевідаючий, він зважує вчинки.
Луки ламаються в потужних, а слабосилі оперізуються міццю.
Ситі за хліб ідуть у найми, а зголоднілі кидають працювати.
Неплідна сім раз родить, а многодітна в’яне.
Господь мертвить і оживляє, він зводить до Шеолу і наверх виводить.
Господь робить убогим і багатим, принижує, але й підносить угору.
Він піднімає нужденного з пороху вгору, підносить бідного з грязі,
щоб його з князями посадити і дати у спадщину престoл слави,
бо Господні — землі основи, і він на них світ поставив.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
