Як виглядає сучасний лицар? Щоб відповісти на це гостре питання, варто звернутися до стародавнього лицарського кодексу XII століття.
Кодекс — це правила поведінки для лицарів, які бажали плекати у собі святі чесноти і пробуджувати найшляхетніші почуття. На перший погляд цей кодекс може здатися застарілим та невідповідним сучасності. Але чи це так насправді?
Отець Бернар Пейру, член спільноти «Еммануїл» та автор книги про християнський підхід до патріотизму, говорить про одну з лицарських чеснот: любов до своєї країни.
«Ти будеш любити країну, в якій народився»
Лицарю! Люби свою країну, бо ти знаєш, що ніхто і ніде не народжується випадково. Ми віримо у Боже Провидіння, а отже, випадковостей не існує. Господь так любить Землю, що благословив кожне місце. Як християнський лицар, ти повинен довірити своє життя Божому благословенню, а тому — любити місце і час свого народження.
Читайте також: «Ти захищатимеш Церкву». Як дотримуватися лицарського кодексу в сучасному світі?
У 1914 році в світі існувало лише 53 нації… порівняно з понад 190 націями сьогодення. Кожен народ повинен знайти свою душу, своє найглибше покликання, щоб відповісти на Божий заклик. Святий Йоан Павло ІІ дуже добре пояснював це на прикладі Польщі у своїй книзі-заповіті «Пам’ять та ідентичність». Це означає, що якщо я народився у США, в Англії, на Філіппінах тощо, я повинен брати участь у цьому покликанні. Тому необхідно пізнати свою країну, її історію та культуру, щоб осягнути це покликання. Покликання країни виходить за межі її власних кордонів; через солідарність та братерство вона повинна відігравати свою роль на світовій арені.
Бенедикт XVI торкнувся питання національної ідентичності під час свого візиту до Франції у 2008 році, порівнявши всі нації з великою родиною, кожен член якої — важливий та незамінний.
«Насправді, я переконаний, що нації ніколи не повинні допускати зникнення того, що надає їм особливої ідентичності. Той факт, що різні члени однієї родини мають спільних батька та матір, не означає, що вони недиференційовані суб’єкти: це особи зі своєю індивідуальністю. Те саме стосується країн, що повинні дбати про збереження та розвиток своєї особливої культури, не дозволяючи іншим її поглинути або затопити у нудній однорідності. Говорячи словами Йоана Павла ІІ, “нація — це велика спільнота людей, поєднаних різними зв’язками, але насамперед — культурою. Нація існує “через” культуру та “для” культури, тому вона є великим вихователем людей, щоб вони могли “бути більшим” у спільноті” (Звернення до ЮНЕСКО, 2 червня 1980 р.). Отже, в нинішніх інституційних рамках та з максимальною повагою до чинних законів, необхідно знайти новий шлях, щоб інтерпретувати їх та жити з дня на день фундментальними цінностями, на яких будується національна ідентичність».
Читайте також: «Будеш вести війну без перемир’я та милосердя». Як дотримуватися лицарського кодексу в сучасному світі?
Щоб народ міг реалізувати своє покликання, ми повинні використовувати дари своєї нації та національний характер, пам’ятаючи, що кожна країна має своє багатство та унікальні риси. Як ми можемо жити такою любов’ю до країни? Вірячи в покликання свого народу, втілюючи та проголошуючи його. Це означає, що наше бачення змінюється і стає позитивним.
Лицарю, вітай, практикуй і розпалюй усе доброчесне, особливо ж те, що походить від простих та скромних людей, бо твоя сила повинна служити слабким. Присягнися, що більше не будеш нарікати на свою країну. Будь-якою ціною уникай втягнення у перманентну війну, що поглинає суспільство; натомість заохочуй у своїх співвітчизниках найкращі якості. І, нарешті, пам’ятай, що лицар повинен знати святих покровителів та захисників своєї країни і молитися до них.
Читайте також: «Ти не уникатимеш ворога». Як дотримуватися лицарського кодексу в сучасному світі?
Читайте також: «Ти будеш щедрим до всіх». Як дотримуватися лицарського кодексу в сучасному світі?
Переклад CREDO за: Артур Герлін, Aleteia