У черговому повчанні про святого Йосифа Папа Франциск наголосив на близькості до людини Бога, який не лякається її гріхів, але готовий з ніжністю допомагати долати труднощі та надолужувати за помилки.
«Хоча Євангелія не наводять деталей про те, як він сповняв своє батьківство, та можемо бути впевненими, що його стан “праведного” мужа переходив також у виховання, дане Ісусові». Цим зауваженням Папа Франциск розпочав повчання, присвячене постаті святого Йосифа. «Святий Йосиф як лагідний батько» — такою була тема загальної аудієнцію, що в середу, 19 січня 2022 р., відбулася в залі Павла VI, повідомляє Vatican News.
Божий спосіб вершити справедливість
Святіший Отець звернув увагу, що Ісус завжди вживав слово «отець», коли говорив про Бога та про Його любов. Постать батька є головною дійовою особою багатьох притч, найвідомішою з яких є притча про милосердного батька, записана євангелістом Лукою. «Саме в цій притчі підкреслюється, крім досвіду гріха та прощення, також і спосіб, у який прощення досягає людину, що помилилася», — сказав Папа. Він навів слова з Євангелія, що батько ще здалеку побачив сина, який повертався, й вибіг йому назустріч.
«Син очікував покарання, справедливості, яка щонайбільше могла знайти для нього місце серед слуг; але опиняється в обіймах батька. Ніжність — це щось більше від логіки світу. Це неочікуваний спосіб вершити справедливість», — зауважив Наступник святого Петра. Ми ніколи не повинні забувати, що «Бог не лякається наших гріхів, наших помилок», Він боїться «замкнутості нашого серця, браку нашої віри в Його любов».
Джерело лагідності
Папа ствердив, що «є велика ніжність» у досвіді Божої любові. Й прекрасним є думати, що «першим, хто передав Ісусові цю дійсність, був саме святий Йосиф».
«Справді бо, — пояснив він, — речі, що стосуються Бога, приходять до нас завжди через посередництво людського досвіду». Це спонукає замислитися над тим, «чи ми самі мали досвід цієї лагідності» та «чи стали, своєю чергою, її свідками». Бо ніжність це не «емотивне чи сентиментальне питання» насамперед, а досвід «відчути, що нас люблять і приймають саме в нашій убогості та злиденності».
Божа правда не осуджує
За словами Святішого Отця, Бог покладається не тільки на наші таланти, але також на «нашу викуплену слабкість». Щоби пояснити це, він навів досвід святого Павла, описаний у Посланні до коринтян. Апостол народів подає відповідь Господа на прохання віддалити від нього «колючку в тілі», спокусу сатани, що його турбувала: «Досить тобі Моєї благодаті, бо Моя сила виявляється в безсиллі».
«Досвід ніжності полягає в тому, щоб побачити, як Божа могутність переходить через те, що чинить нас уразливішими», — сказав Папа. Він наголосив на необхідності відійти від погляду лукавого, який спонукає дивитися на нашу слабкість з негативним осудом. Як зазначалося в Апостольському листі «Patris corde», лагідність це «найкращий спосіб торкатися того, що є слабким у нас». Для цього важливо «зустрічатися з Божим милосердям», особливо у сповіді, переживаючи досвід «істини й лагідності». Бо також і лукавий може казати нам правду, але щоб засудити. Натомість істина, яка походить від Бога, «не засуджує, а приймає, обіймає, підтримує та прощає нас».
Революція ніжності
Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що варто брати приклад із батьківства святого Йосифа, яке є віддзеркаленням батьківства Бога. Запитувати себе про те, чи ми дозволяємо Богові «любити нас із притаманною Йому ніжністю, перетворюючи нас у чоловіків та жінок, спроможних любити так само». Бо без цієї «революції ніжності» ризикуємо залишатися в «полоні справедливості, що не дозволяє підвестися», підмінюючи відкуплення покаранням. «Саме тому сьогодні хочу особливим чином згадати наших братів і сестер, які перебувають у в’язниці. Справедливо, щоб той, хто помилився, заплатив за свою помилку; але так само справедливим є те, щоби той, хто помилився, мав змогу звільнитися від своєї помилки. Не повинно бути засудів, позбавлення вікна надії», — наголосив Папа, завершивши своє повчання молитвою:
«Святий Йосифе, ніжний батьку, навчи нас приймати той факт, що нас полюбили саме в тому, що є найслабшим у нас. Учини так, щоб ми не ставили жодних перешкод між нашою вбогістю та величчю Божої любові. Пробуди в нас прагнення приступати до Таїнства Примирення, щоб бути прощеними, а також ставати здатними з лагідністю любити наших братів і сестер у їхній вбогості. Будь близький до тих, які помилилися і тепер платять ціну цієї помилки; допоможи знаходити, разом зі справедливістю, також лагідність, щоби змогти розпочати все наново. І навчи їх, що найперший спосіб розпочати заново — це щиро просити прощення. Амінь».
фінансово.
Щиро дякуємо!
