30 січня 2022 року відбулася зустріч представників світських інститутів богопосвяченого життя в Україні.
«Ви перебуваєте в таємничому місці зустрічі двох важливих напрямків християнського життя, охоплюючи багатство обох. Ви миряни, освячені Таїнствами Хрещення та Миропомазання; але ви вирішили сильніше підкреслити своє посвячення Богу через євангельські ради… Ви залишаєтеся мирянами, зайнятими справами… мирян, але це «консекрована світськість», ви «посвячені миряни» (Павло VI).
«Е, дитино, то ні риба, ні м’ясо… Вибирай якесь нормальне життя — або монастир, або сім’я», — такі слова почула одна молода дівчина, запитавши священника про покликання до світських інститутів богопосвяченого життя. Це було досить давно, але й сьогодні в уяві багатьох католиків секулярний інститут — це незрозумілий гібрид із незрозумілими функціями і невизначеним стилем життя.
… У 1947 році папа Пій ХІІ у документі «Provida Mater Ecclesia» затвердив нову форму богопосвяченого життя, відрізнивши її від чернечих згромаджень і товариств апостольського життя. Світський інститут (таку назву отримала нова форма) — це спільноти людей, які, складаючи обітниці бідності, чистоти й послуху, прагнуть жити в повному віддані Богові, залишаючись у світі та змінюючи його зсередини.
Цих агентів змін не видно і не чути. Вони живуть звичайним життям, перебувають у своїх середовищах (є інститути зі спільним життям, але це радше нетипово), працюють за своїм фахом… і водночас є євангельською закваскою, якої не треба багато, щоб тісто піднялося, виросло, стало поширювати навколо себе аромат… аромат Божої любові.
Сьогодні налічується 214 інститутів на 5 континентах. Живуть такі люди і в Україні. Ви ніколи не дізнаєтеся, що працівник держустанови, медсестра, вихователь, викладач або грумер є членом світського інституту. Але потреба спілкування та взаємного збагачення є.
Які світські інститути є в нашій країні? До кого відсилати молодих (і не дуже) людей, що шукають свого місця в Церкві? Як у сучасному світі різні спільноти розпізнають знаки часу? Що нам треба зробити, щоб разом бути співпрацівниками Святого Духа, який змінює обличчя землі, цієї землі? На всі ці запитання шукали відповідей представниці інститутів, які діють на території України. Зустріч, проведена за ініціативою Інституту Непорочної Матері Церкви та за підтримки о. Міхала Воцяла, заступника голови Комісії душпастирства молоді, пройшла в онлайн-форматі.
Знаємо, що Церква переживає зараз синод, чия провідна ідея — «Іти разом». Ця зустріч на платформі Zoom дозволила побачити, з ким разом ми йдемо, хто ті люди, кого захопило прагнення бути у світі, але не зі світу.
Поділилися інформацією про свої спільноти та історією власного покликання члени Інституту Непорочної Матері Церкви (Гвардійське), Інституту Марії Господньої Слугині (Томашпіль, Херсон), Волонтерок Дона Боско (Житомир), а також представниця спільноти, що за згодою єпископа формується в Кам’янці-Подільському.
Конкретним плодом зустрічі була домовленість про продовження таких зустрічей (орієнтовно раз на квартал), створення вайбер-групи для обміну актуальною інформацією про поточні події, які можуть збагатити самих представниць та людей, із якими вони працюють. Планується і проведення реколекцій розпізнавання для людей, що шукають життєвого шляху — без прив’язки до конкретної спільноти і форми життя.
«…Можна бути щасливим, залишаючись… повністю в Божому розпорядженні відповідно до того, що вимагає щоденність, знаки часу, потреби спасіння сучасного світу» (Павло VI). Можна бути щасливим, навіть коли фізично знаходишся далеко від решти спільноти — це дуже типова для України ситуація. Кінець кінцем, ми всі ідемо разом. Ідемо до святості в домі Отця.
ІНМЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
