Бути християнином це не тільки приймати і визнавати віру, але й захищати життя — своє власне, інших та Церкви.
Про це говорив Папа Франциск на загальній аудієнції в середу 16 лютого 2022 р. в останній катехизі зі свого циклу, присвяченого св. Йосифові, повідомляє Vatican News. Вказуючи, що ми живемо в часи, коли повсюдною стала критика Церкви, Папа запитав, чи ми з глибини серця любимо Христову Церкву.
Папа завершив цикл повчань про святого Йосифа. Він нагадав, що ці повчання є доповненням до Апостольського листа «Patris corde», якого він написав з нагоди 150-річчя проголошення цього святого Покровителем Церкви. Тож саме значенню цього титулу й була присвячена ця катехиза.
Первісне ядро Церкви
Євангельські розповіді про події, в яких головною дійовою особою є святий Йосиф, завершуються зауваженням, що він узяв Дитя і Його Матір та вчинив те, що наказував Господь. Завданням Йосифа було захищати Ісуса та Марію, яких, згідно з ученням Другого Ватиканського Собору, неможливо розділити в задумі спасіння.
«Ісус, Марія та Йосиф є в певному сенсі первісним ядром Церкви», — сказав Папа. Ми повинні запитувати себе, чи й ми всіма силами захищаємо Ісуса та Марію, які в таємничий спосіб ввірені нашому піклуванню. В цьому, за словами Франциска, «прекрасна риса християнського покликання», якою є «берегти». Син Всевишнього, підкреслив Наступник святого Петра, прийшов у світ у стані великої безпорадності, захотів потребувати захисту й піклування. І як Бог довірився Йосифові, так само вчинила Марія, знайшовши у ньому обручника, що завжди піклувався про Неї та про Дитя. Й у цьому сенсі святий Йосиф є покровителем Церкви, бо Церква є триванням Христового Тіла в історії.
Вчитися від святого Йосифа
Як читаємо в Апостольському листі «Patris corde», надалі захищаючи Церкву, святий Йосиф і далі захищає Дитя та Його Матір. Також ми, люблячи Церкву, чинимо так само. А оскільки це Дитя є Тим, Хто скаже: «Все те, що ви зробили одному з Моїх братів найменших, ви це Мені зробили», то кожна людина в потребі є тим «дитям», яке пильнує святий Йосиф. Саме тому, нагадав Святіший Отець, його призивають як захисника всіх пригноблених, а також вмираючих. «І ми, — додав він, — повинні вчитися від святого Йосифа “оберігати” ці блага: любити Дитя і Його Матір; любити Святі Таїнства і Божий люд; любити бідних і свою парафію».
Чи ми любимо Церкву?
«І сьогодні є поширеним, щоденним явищем критикувати Церкву, підкреслюючи її непослідовність, — а її багато, — гріхи, які насправді є нашою непослідовністю, нашими гріхами, бо Церква завжди є народом грішників, які зустрічають Боже милосердя», — сказав далі Папа. Він запросив слухачів запитувати себе, чи ми любимо Церкву; чи любимо її такою, якою вона є. Зрештою, лише любов «учинить нас здатними сказати повну правду», тобто визнати те, що не є гаразд, але також розпізнати все наявне добро та святість.
Підсумовуючи, Святіший Отець заохотив вірних просити заступництва святого Йосифа саме у важкі хвилини як особистого життя, так і життя своїх спільнот. Де «наші помилки стають скандалом», — просити про «відвагу чинити по правді, просити прощення та смиренно починати наново»; де переслідування стає на заваді звіщенню — просити «сили й терпеливості, щоби змогти зносити зловживання та страждання з любові до Євангелія». А де наших людських засобів недостатньо, особливо тоді, коли ми покликані служити останнім і беззахисним, — просити, щоби святий Йосиф ставав для нас засобом Провидіння.
А своє повчання, як усі з цього циклу, Папа завершив молитвою. Її текст, роздрукований на образочках святого Йосифа, отримали паломники:
«Радуйся, опікуне Відкупителя і обручнику Діви Марії. Тобі Бог довірив свого Сина, тобі довірилася Марія, із тобою Христос став людиною. О святий Йосифе, будь батьком також нам і веди нас життєвою дорогою. Випроси нам благодать, милосердя, відвагу і захищай від усілякого зла. Амінь».