Що означає підставити другу щоку та чи насправді можливо любити ворогів? Думками про це ділився Папа Франциск під час недільної зустрічі з паломниками.
«Як же сумно, коли люди й народи, які пишаються тим, що вони християни, дивляться на інших як на ворогів та замишляють розпочати війну!» Про це сказав Папа Франциск, перед сьогоднішньою молитвою «Ангел Господній», повідомляє Vatican News.
Переступити через інстинкт ненависті
Святіший Отець зазначив: Господь вказує на «найважчі ситуації», які для нас є справжнім випробуванням, адже ставлять нас перед тим, хто ворожий до нас, хто старається завжди заподіяти нам лихо. «У цих випадках Ісусів учень покликаний не піддатися інстинктові та ненависті, але переступити через них, ступити набагато далі», — мовив Папа, наводячи слова Ісуса: «Любіть ворогів ваших, чиніть добро тим, які ненавидять вас» та: «Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу».
За словами Наступника святого Петра, може здаватися, що «Господь просить про неможливе». Бо ж навіщо любити ворогів? А коли не реагувати на свавілля, то кожне зловживання має відкритий шлях, «що не є справедливим». То чи справді Господь просить у нас «неможливе і несправедливе»?
Лагідність сильніша від удару
Шукаючи відповідь на це запитання, Папа зупинився спочатку на тому, що означає «підставити другу щоку», наводячи приклад Ісуса, коли під час несправедливого суду Він отримав ляпас від одного з охоронців, на що сказав: «Якщо Я сказав зле, то доведи це мені. Але якщо Я говорив добре, то чому б’єш Мене?» Отже, Ісус вимагає порахунку за отримане зло: підставити другу щоку «не означає мовчазно терпіти, поступатися перед несправедливістю». Ісус викриває те, що несправедливе, але «чинить це без гніву й насильства». Його намір полягає у тому, щоби погасити одночасно і ненависть, і несправедливість, стараючись повернути винуватого.
«Саме це й означає підставити другу щоку: лагідність Ісуса є сильнішою відповіддю від отриманого удару», — сказав Святіший Отець. Ідеться не про «відмовку того, хто програв», але про «вчинок того, хто має більшу внутрішню силу», що перемагає зло добром і пробиває щілину в серці ближнього, демаскуючи абсурдність його ненависті. Така постава продиктована «не розрахунком, а любов’ю».
Неможливе в людей — можливе в Бога
Але чи можливо, щоб людина дійшла до того, щоби любити своїх ворогів? За словами Папи, якби це залежало тільки від нас, то не було би можливим. «Але пам’ятаймо, що коли Господь щось вимагає від нас, то хоче нам це дарувати», — сказав він. Коли Спаситель каже мені любити ворогів, «то хоче дати мені здатність це робити». Ми повинні просити в Нього «сили любити», що «не є чимось, але — Святим Духом», із яким можемо «відповідати на зло добром, можемо любити тих, які чинять нам зло». Саме так, підкреслив Святіший Отець, чинять християни, і сумно бачити, коли люди й народи, що пишаються християнством, ненавидять інших, замишляючи війну.
Підсумовуючи, Єпископ Рима заохотив замислитися над тим, чи «стараємося жити Ісусовими заохоченнями». Якщо носимо в серці образу на когось, хто нас скривдив, то потрібно поставити поряд з цією образою картину Ісуса перед синедріоном і просити Святого Духа «діяти в наших серцях». Врешті, молитися за того, хто скривдив нас 3 це «перша річ, щоби перетворити зло в добро». «Нехай же Діва Марія допоможе нам бути миротворцями щодо всіх, насамперед, щодо тих, які вороже налаштовані та неприємні нам», — побажав Папа.