Коментуючи лист, який надійшов від голови Комісії УГКЦ у справах мирян і сім’ї, Папа Франциск наголосив, що Євангеліє вимагає не залишатися байдужими, та підкреслив відповідальність тих, хто залучений у сферу освіти й виховання.
«Я був під бомбардуваннями, а ви не закрили наді мною небо». Таке вражаюче доповнення до Христових слів із повчання про Страшний суд, яке перегукується зі словами молитви Папи наприкінці загальної аудієнції минулої середи: «Господи Ісусе, що народився під бомбардуваннями Києва, помилуй нас», пролунало 18 березня 2022 р. на початку зустрічі Святішого Отця з учасниками Конгресу «Виховувати до демократії в роздробленому світі», організованого Папською фундацією «Gravissimum еducationis» — пише Vatican News.
Лист з України
На початку зустрічі монсеньйор Ґі-Реаль Тів’єрж, генеральний секретар фундації, зачитав листа від доктора Юрія Підлісного, голови Комісії УГКЦ у справах мирян і сім’ї, завідувача кафедри політичних наук Українського католицького університету, який також бере участь у проєкті «Виховання у роздробленому світі».
Він подякував Наступникові святого Петра, якому Ісус «довірив завдання берегти Його слово та пасти Його стадо» за мобілізацію світу до молитви за Україну, за його жести та заклики на користь миру. Скеровуючи погляд на тисячі загиблих і поранених цивільних, сотні розбомблених шкіл, садочків, педіатричних лікарень і притулків, доктор Юрій Підлісний зазначає: «дивлячись в очі цих дітей, можемо згадати слова Ісуса Христа про практичну солідарність і відповідальність кожного християнина», підсумовані словами: «Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з Моїх братів найменших, — Мені також ви того не зробили». «Ці слова Спасителя, — додав він, — можна доповнити: “Я був під бомбардуваннями, а ви не закрили наді мною небо”. Ваша Святосте, прошу вас, допоможіть своїми молитвами та своїм авторитетом зупинити війну задля цих найуразливіших людей».
Не відвертати погляду
Перед тим, як зачитати промову, приготовану на цю зустріч, Святіший Отець не міг не відреагувати на почуте, а тому поділився деякими думками експромтом. Він зазначив: ми «звикли чути новини про війни», але це могло здаватися чимось далеким; однак сьогодні «війна наблизилася, вона фактично в нашому домі», що спонукає замислитися над «дикістю людської природи, над тим, як далеко ми здатні зайти». «Ми говоримо про виховання та освіту, і коли йдеться про виховання, думаєш про дітей і підлітків…», — сказав Франциск. Він скерував у цьому контексті думку до численних, зовсім юних солдатів, яких відправляють на фронт, про молодь і дітей, які страждають від війни.
«Це діється недалеко від нас. Євангеліє вимагає від нас одного: не відводити свого погляду в інший бік, що є найбільш поганською поведінкою християн. Християнин, призвичаюючись дивитися в інший бік, повільно перетворюється на язичника, перевдягненого у християнина», — підкреслив Папа. Війна не є далекою і вимагає дати відповідь на запитання: «А що я роблю?» Чи молюся, чиню піст і покуту? А чи живу безтурботно, ніби йдеться про щось далеке…
«Війна завжди, завжди є поразкою людяності, завжди. Для нас, високоосвічених, що трудимося в царині освіти, ця війна є поразкою, бо, з іншого боку, — ми також відповідальні. Немає справедливих війн, не існує», — наголосив Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
