Кожен наш ранок протягом Великоднього періоду може мати свій особливий символізм і глибину.
Замість того, щоб скочуватися з ліжка, зі страхом очікуючи нового дня, ми можемо насолоджуватися світлом Воскресіння, перетворивши ранок на святий час молитви.
Дом Проспер Ґеранже у своєму «Літургійному році» пояснює, як саме ми можемо це зробити.
«У Великодній період християнин, прокинувшись уранці, з’єднається з Церквою, яка під час Утрені промовляє до нас ці урочисті слова, що їх хори богопосвячених чоловіків і жінок співають по всьому світу крізь глибоку тишу ночі.
Воїстину воскрес Господь, Алілуя!»
Після того як ви, прокинувшись, промовите цю коротку молитву, можна поміркувати про Воскресіння Ісуса.
«Християнин глибоко поклонятиметься Сину Божому, що встав із могили, оточений сліпучими променями свого великого тріумфу. Він вітатиме Його з радістю і захватом, як Божественного Сина Справедливості, що воскрес у цьому світі, щоб визволити його від темряви гріха й осяяти світлом благодаті. Саме з цими ідеями, глибоко вкоріненими у його розумі, він повинен виконати свої перші релігійні дії, — як внутрішні, так і зовнішні, — з яких він починає свій день».
Протягом Великоднього періоду намагайтеся користуватися символікою пробудження на світанку, згадуючи про красу і славу Воскреслого Христа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
