Роздуми до Слова Божого на п’ятницю V тижня Великого Посту
Як любить нас наш Небесний Отець! Діло створення людини не просто передбачає Його піклування, доброту, любов. Воно передбачає також і відкуплення, але не тільки… Передбачає те, що східна традиція називає тхеозіс — «обожествення». Господь прагне, щоб ми мали участь у Його житті, щоб ми були спадкоємцями тих небесних благ, які Він приготував для нас в Ісусі. Були богами не за природою, а за благодаттю. Цей процес відбувається вже зараз, коли ти приймаєш Боже Слово: коли Закон богами назвав тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути скасоване, Бог називає богами тих, до кого сам промовляє, до кого звертається! Не можу навіть уявити собі це Боже Серце, уявити, що коли Він промовляє до мене, то Його мета — дати мені місце у своєму житті, в своєму серці!
“ Приймаючи насіння Слова, стаєш Божою Дитиною
Гадаю, Слово Боже невипадково у Святому Писанні порівнюється з насінням, зерном (грецькою сперма). Кожне насіння має в собі генетичний матеріал, так що з насіння груші виросте лише груша, а з насіння яблуні — яблуко, з пшениці — пшениця тощо. Не може з зернини ячменю вирости овес, або з гарбузового — апельсин. Зерно в таємничий спосіб містить у собі те, чим стане в майбутньому.
Коли сієш зерно Божого Слова у своє серце, як у родючу землю, то приймаєш «генетичний матеріал» самого Бога. Приймаючи насіння Слова, стаєш Божою Дитиною. В лоні Церкви формуєшся на зразок Ісуса, отримуєш Його характер, поведінку, почуття і думки. Одним словом, стаючи подібним до Ісуса, стаєш подібним до Небесного Тата… Весь в Батька!
Спадає на думку ще одне запитання: чому юдеї спокушувалися аж такою близькістю Бога? Можливо, не могли сприйняти в Ісусі того, чого самі не пізнали? Гадаю, в глибині серця ніхто з них не був задоволений своїм духовним життям, сухістю, яка пронизувала їхні практики, і релігійним формалізмом. Близькість Ісуса з Отцем виявляла їхню далекість від Нього.
Прохаймо Божого Духа, щоб відносини Ісуса з Отцем були нашою відвагою приступити ще ближче до Нього!