Щоби взнати, куди приведе дорога, треба нею пройти

Роздуми над Словом Божим на свято свв. Апостолів Филипа і Якова молодшого

Одним із найбільш відомих фрагментів Євангелія, є вірш з Йн 14, 6: «Я є дорога, правда і життя». Ісус так себе називає, такими словами говорить про себе. «Я є» — це ім’я Бога, яке Він об’явив Мойсеєві в палаючому кущі — «Я є той, Хто є». Грецькою мовою — Еґо еймі хо он — Я Сущий. Відносячи ці слова до себе, Ісус ідентифікує себе з Отцем, стверджує, що Він є однієї з ним природи, що далі буде виражено словами: «Хто Мене бачив — Отця бачив!»

Повернімося однак до Йн 14, 6: «Я є дорога, правда і життя…». Ці слова дещо незрозумілі з точки зору мислення європейської людини, яка вихована в грецькій культурі. Для нас, щоб наважитись на якийсь шлях, потрібно зрозуміти і дізнатися, що нас там чекає, чи ми будемо щось з того мати. Іншими словами, нам потрібні докази, що на тій дорозі є правда і життя, і тоді ми приймемо саму дорогу. Господь же запрошує нас до кроків віри: Якщо відважитись піти тією дорогою, тоді і пізнаєте правду і досвідчите життя.

Такий спосіб висловлювання нагадує відповідь Ізрáїля Богу біля підніжжя синайської гори: наасе ве нішма — «зробимо і зрозуміємо». Ми радше перш, ніж щось зробити виконати, хочемо усе знати, Господь запрошує до іншої послідовності — почни виконувати заповіді (йти дорогою Божого Слова), тоді і зрозумієш для чого вони дані.