Усіх різних єднає один Дух

Роздуми над Словом Божим на суботу VII Великоднього тижня
У четвертому Євангелії існує якщо не протиставлення, то принаймні певна відмінність у представленні постатей апостолів Йоана і Петра. Йоан — той, кого найбільше любить Ісус («улюблений учень» Ісуса, пор. Йн 13, 23), а Петро — той, хто найбільше любить Ісуса (пор. Ісусове питання до нього, чи любить він Його більше за інших, Йн 21, 15). Йоан — той, хто випереджає Петра, коли в неділю воскресіння поспішають до порожнього гробу, але Петро — той, хто перший увійде до цього гробу (пор. Йн 20, 2-8). І в сьогоднішньому завершальному фрагменті четвертого Євангелія Ісус по-різному заповідає майбутню долю двох своїх близьких учнів: Петро має «слідувати» за Ісусом (що в контексті слів, сказаних до Петра у вчорашньому Євангелії, заповідає його мученицьку смерть), а Йоан має «залишитися» аж до другого пришестя Христа.
Отці Церкви вбачали у цих двох постатях символи християнської Церкви у двох її вимірах: інституціональному, пастирському (Петро) та духовному й містичному (Йоан). Ці два виміри, хоч інколи й перебувають між собою у певному напруженні, не протиставляються: це два прояви однієї й тієї ж спільноти вірних, з усім багатством харизм, із різноманітними (і різними) функціями та завданнями. Нас, таких різних, а часом, здавалось би, несумісних, єднає одна віра, один Дух. Завтра святкуємо спомин дару Духа Святого, день народження Церкви.
Інші статті за темами
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Наші реквізити:
monobank: 5375 4141 1230 7557
Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)
Підтримайте
