Світ, особливо Західна Європа, слабко реагує на звірства росіян в Україні, зазначив о. Марцін Іжицький під час першого благодійного форуму, що відбувся у Варшаві.
Крім того, за словами директора «Caritas Polska», Європейський Союз має взяти на себе більшу відповідальність за біженців з України.
Міжнародна зустріч організацій «Caritas» у Варшаві
«Caritas Partners Meeting» і «Форум благодійності» відбувалися 13-15 червня 2002 р. у Варшаві. У заході брали участь організації «Caritas» з усього світу, зокрема Карітаси України й Польщі, «Caritas Europa» та «Caritas Internationalis» із Ватикану: всього понад 50 делегатів із понад 20 організацій. Також були присутні експерти з держадміністрації, недержавного сектору та бізнесу. У відповідь на кризові виклики «Caritas» усього світу підтримують реалізацію програм допомоги постраждалим від воєнних дій в Україні.
Світ слабко реагує на звірства в Україні
«Дуже сумно, що війна такого масштабу сьогодні можлива в Європі й що звірства та вбивства відбуваються так близько від нас», — сказав директор Карітасу Польщі о. Марцін Іжицький. На його думку, світ, особливо Західна Європа, дуже слабко реагує на російську агресію.
Священник зазначив, що жодна, навіть найбагатша країна Європи не зможе довгі роки утримувати кілька мільйонів біженців на такому рівні, як зараз Польща. Тому дуже важлива роль Європейського Союзу: він має взяти на себе більшу відповідальність за біженців, оскільки на цей момент за них відповідають держави, що межують з Україною, і передусім Польща.
«Я також глибоко переконаний, що наш смуток обернеться на радість», — сказав о. Іжицький. Всі в Карітасі, додав він, відчувають задоволення, що можуть допомогти тим, хто цього потребує, від самого початку війни. Отець зазначив: це стало можливим завдяки мережі центрів допомоги, яку має у своєму розпорядженні Карітас Польщі. Він звернув увагу на залучення директорів прикордонних Карітасів — у Любліні, Замості й Перемишлі — та співпрацю в межах «Caritas Europa» та «Caritas Internationalis». «Завдяки цим різноманітним мережам ми можемо запрограмувати тривалу допомогу», — зазначив о. Іжицький.
Допомога Польщі та інших країн
Голова управління у справах іноземців Ярослав Шайнер запевнив, що польський уряд не залишить без допомоги жодного біженця навіть після офіційного закінчення терміну дії пільг на проживання та харчування українців. Він додав, що влада стежить за ситуацією й тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, і запевнив, що уряд підготував місця для біженців, які потребуватимуть підтримки у разі чергового неоголошеного кроку Путіна або, наприклад, Білорусі.
Шайнер нагадав, що спершу допомога мала тимчасовий характер, пов’язаний із забезпеченням харчуванням та житлом. Наразі необхідно реагувати на подальші потреби, такі як освіта, працевлаштування, різні види навчання, визнання дипломів тощо.
Мартін Летьєрі, координатор між агенціями УВКБ ООН, зазначив, що українці стурбовані середньостроковими та довгостроковими можливостями житла та освіти. «Ми думаємо про довгострокові потреби, тому що, на жаль, ніхто не знає, що може статися в найближчі тижні та місяці», — визнав Летьєрі.
Під час пресбрифінгу 15 червня генеральний секретар «Caritas Europa» Марія Німан повідомила, що понад 7 млн людей через війну покинули Україну, а близько 8 мільйонів — свої домівки. А це означає, що кожен третій українець змушений був залишити свій дім. В Україні руйнування оцінюються на рівні 100 млрд доларів США. «Тому наша допомога триватиме довго», — сказала Німан.
Найбільшу кількість біженців прийняла Польща.
«Мережа “Caritas Europa” вже виділила 100 млн євро на допомогу Україні», — сказала директорка з міжнародного та гуманітарного співробітництва «Caritas Europa» Сільвія Сінібальді. Вона зазначила: країни, що межують з Україною, також «заявили про допомогу, яку підтримала конфедерація, що означає повне фінансування». «Кожен із європейських Карітасів реалізував також і окремі кампанії», — додала вона.
Директор Карітасу Польщі о. Марцін Іжицький повідомив: за час першої збірки, яка тривала два місяці, прийшло понад 5,3 млн. злотих, тобто понад 1,2 млн. євро. Він зазначив, що в межах «Форуму благодійності» оголошено другу збірку в розмірі 15 млн євро, або ж 70 млн злотих. Підтримка надаватиметься через центри допомоги мігрантам та біженцям у Польщі. Кошти призначені «на безпосередню одноразову підтримку сімей, а також підтримку в межах безпечного притулку — на організацію психологічної та юридичної допомоги, допомогу у виході на ринок праці, вивчення польської мови або організацію догляду за дітьми».
Підсумки 100 днів Карітасів України
Підсумки перших 100 днів допомоги підбили директори українських організацій: о. В’ячеслав Гриневич (директор «Caritas-Spes», РКЦ) та пані Тетяна Ставнича (директорка «Caritas Ukraina», УГКЦ).
«Ми ділимо зараз час на “до” і “після” війни. Працівникам різних проєктів довелося припинити діяльність і повністю змінити курс. Вони працювали в укриттях і водночас думали про власні сім’ї та стикалися з необхідністю евакуації своїх близьких. Завдяки підтримці Карітасу в Польщі ми змогли створити офіс у Варшаві для організації гуманітарної допомоги чи навіть продовження своєї діяльності в Польщі, якби не могли робити це в Україні. Ми боремося з труднощами, але ми не самотні. Ми маємо підтримку родини Карітасу», — сказав о. В’ячеслав Гриневич.
Від початку війни «Caritas-Spes» надав допомогу понад 500 тисячам людей. Це їжа, вода, засоби гігієни, медична та психологічна допомога; працює гаряча лінія, яка щодня обслуговує понад 1,2 тис. дзвінків.
Забезпечити постраждалим від війни безпечний притулок, продовольчу допомогу чи підтримку у сфері охорони здоров’я — це завдання, які ставить перед собою «Caritas Ukraina» на наступний рік. Своєю діяльністю планують охопити 266 тис. людей. Від початку війни організація вже допомогла понад 850 тис. людей.
«Бенефіціари отримали понад 664 тис. продовольчих пакетів та понад 268 тис. гігієнічних пакетів. Медичну допомогу надано майже 33 тисячам. 27 тисяч людей отримали безпечний притулок, а психологічну підтримку надано майже дев’яти тисячам потребуючих», — повідомив керівник гуманітарного відділу Карітасу України Григорій Селещук.
У відповідь на кризові заклики обох українських організацій «Caritas», анонсовані в мережі «Caritas Internationalis», національні «Caritas» кількох десятків інших країн заявили про підтримку «Caritas-Spes» у розмірі 4,5 млн євро та 18 млн євро для «Caritas Ukraina». В обох випадках вартість наданої допомоги перевищить або вже перевищила початково заявлені суми.
Потрібна солідарність світу
Іноземна група обговорювала, серед іншого, продовольчу кризу та наслідки розриву ланцюгів поставок, які впливають на міжнародну спільноту. Учасники дебатів вказали на необхідність посилити міжнародне співробітництво, зокрема шукати нові канали розподілу продовольства в умовах загрози постачанню продовольства з України та в Україну, що викликана війною, зокрема блокадою чорноморських портів.
Відзнаки за внесок у допомогу Україні
За відданість у допомозі Україні було відзначено нагородами представників польського бізнесу. Нагороду «Ubi Caritas» також отримав єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава, якому Карітас Польщі передав 100 тис. злотих на допомогу українцям.