Будьте як немовлята

Роздуми над Словом Божим на середу ХV звичайного тижня, рік ІІ

Вперше в Євангелії від Матея Ісус називає Бога Своїм Отцем, постаючи перед нами у постаті Сина. Він немов би заохочує і нас до безпосередності, відкритості і довірі до Небесного Отця.

Нас має тішити думка, що Богу не подобаються люди, які є мудрими в очах світу цього.

Господь підіймає немічних, щоб засоромити могутніх. Бог не шкодує благодаті для могутніх і сильних духом…ні, вони просто не можуть це сприйняти через відсутність смирення. Дорослим часто бракує упокорення — будучи мудрими і розумними, ми самі хочемо все контролювати і випереджувати. Тому саме завдяки смиренню ми стаємо найбільшими в Царстві Небеснім (Мт 18,3). Останні стають першими, а перші останніми. І так буде завжди.

Що такого знають немовлята, про що забули дорослі? У немовлят є цікава здатність — їх важко відірвати від молока матері. В Першому  посланні апостола Петра читаємо «Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови, жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння, якщо ви скуштували який добрий Господь»(2, 1-3). Чи жадаємо ми Бога так, як немовля молока?

Ми повинні бути так само спраглими духовного молока — читання Слова Божого. І тоді Бог об’явить правду про Себе тим, хто приходить до Нього з щирим серцем і виявляє смиренність, наче дитина (Мт 18,1-4; 1Кор 1, 26-28).