«Церква освячує різні речі, вилучаючи їх зі світського вжитку й призначаючи для богослужбового використання, а також посвячує людей на особливе служіння Богові[…]»
(Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха, п.502).
«Церква ОСВЯЧУЄ місця зібрання і проживання своїх вірних (храми, каплиці), а також місця їхнього упокоєння (цвинтарі). У самих храмах усе церковне начиння (ікони, предмети богослужбового культу, престол, хрести, церковні дзвони) обов’язково ОСВЯЧУЮТЬ» (Катехизм УГКЦ, п. 504).
«Церква БЛАГОСЛОВИТЬ людей на здоров’я і захист від недуг, БЛАГОСЛОВЛЯЮЧИ лікувальне зілля на свято Успіння Пресвятої Богородиці; на споживання Божих дарів, БЛАГОСЛОВЛЯЮЧИ першоплоди нового врожаю на свято Переображення Господнього, а також на споживання плодів людської праці, БЛАГОСЛОВЛЯЮЧИ хліб, м’ясо, масло, сир і яйця на Великдень. Церква БЛАГОСЛОВЛЯЄ свічки на свято Стрітення Господнього, щоб нагадати про Христа як «світло на одкровення народам»; галузки на Вербну неділю, щоб прикраситися «галузками чеснот» і ними зустрічати прихід Христа» (Катехизм УГКЦ, п.508-509).
Простіше кажучи:
– ОСВЯЧУЮТЬ певні речі і місця і ці речі стають призначеними/посвяченими для сакрального вжитку.
– ПОСВЯЧУЮТЬ людей на особливе служіння Богові.
– БЛАГОСЛОВЛЯЮТЬ певні речі та продукти, що пригадує християнину про необхідність дякувати Богові за те, що Він послав і прославляти Бога за Його діла і Його дари, щоб люди могли вживати ці дари відповідно до духу Євангелія (поділитися з тим, хто цих продуктів собі дозволити не може).
Як також благословляють певні речі та продукти, щоб нагадати віруючій особі про необхідність дякувати Богові за те, що Він зробив заради нашого спасіння і як ми маємо відповісти Йому за це, наприклад, прикраситися «галузками чеснот» і ними зустрічати прихід Христа.
Прості віруючі й навіть багато священників вживають слово «посвячення» для всього, що відбувається в церкві: посвячення верби, посвячення пасок, посвячення ікон тощо. Але так говорити — неправильно. Найперше потрібно виховати культуру правильної термінології в самих священників, а відтак навчити цього і мирян. Християнська спільнота є також спільнотою духовно-інтелектуального зросту, тому навчитися правильно називати речі своїми іменами є також важливо.