Папа: у Божому небі ми залишимось людьми

Цикл повчань на тему старості Папа Франциск підсумував роздумами над Внебовзяттям Діви Марії та зв’язком цієї події з Христовим Воскресінням.

В середу, 24 серпня 2022 р., Папа Франциск на початку своєї катехизи нагадав про нещодавнє святкування Внебовзяття Матері Ісуса. «Ця таємниця, — сказав він, —проливає світло на сповненість благодаттю, що сформувала долю Марії та просвітлює також і наше призначення. А призначенням є небо. Цим образом Діви, взятої на небо, хочу завершити цикл катехиз про старість». Про загальну аудієнцію розповідає Vatican News.

Передсмак нашої долі

Святіший Отець зауважив, що на Заході вірні зосереджують погляд на Діві, вознесеній вгору та оповитій світлом слави, а на Сході Її зображають «заснулою» та в оточенні апостолів, зосереджених на молитві, в той час як Воскреслий Господь підносить Її на руках, мов дитину. І якщо богослов’я завжди роздумує над стосунками між цим особливим «взяттям» і смертю, то на думку Папи, ще важливішим є викласти зв’язок цієї таємниці з воскресінням Сина. «У божественному акті возз’єднання Марії з Воскреслим Христом не лише перевершене звичайне тілесне тління людської смерті, але випереджене також тілесне прийняття Божого життя. Справді бо, випереджується призначення до воскресіння, яке стосується нас: бо згідно з християнською вірою, Воскреслий є первістком багатьох братів і сестер», — сказав Наступник святого Петра.

Нове народження

Посилаючись на розмову Ісуса з Никодимом, Папа зауважив, що можемо говорити про друге народження: перше було на землі, друге — для неба. «Подібно до того, як, навіть щойно вийшовши з лона нашої матері, ми це завжди ми — та сама людська істота, що була в утробі, — так і після смерті ми народжуємося для неба, Божого простору, і залишаємося нами, які ходили по цій землі». Святіший Отець вказав на те, що схоже сталося з Ісусом: Воскреслий залишається Ісусом, не втрачає своєї людської природи, бо без неї вже не буде собою.

У Божому світі, де є місце для всіх

У цьому контексті Наступник святого Петра нагадав, що коли Ісус являвся учням після воскресіння, то показував їм свої рани, які «вже більше не є потворністю приниження, перенесеного з болем», а невитравним «підтвердженням Його вірної до кінця любові». «Воскреслий Ісус живе зі своїм тілом у троїчній близькості Бога! І в ній не втрачає пам’яті, не полишає свою історію, не розриває стосунків, якими жив на землі», — наголосив Папа. «Воскреслий живе у Божому світі, в якому є місце для всіх». Ми не можемо уявити це «переображення нашої смертної тілесності»; але можемо бути певні, що воно збереже «розпізнаваними наші обличчя та дозволить залишатися людьми у Божому небі».

Місце нашого «виношування»

Далі Святіший Отець зазначив, що коли Ісус говорив про Боже царство, то описував його як весільний бенкет, як свято з друзями, як працю, що вдосконалює дім, як урожай, що перевищує сівбу. Усвідомлення цього допомагає нам утішатися «творчою любов’ю Бога».

«У нашій старості, любі ровесники, важливість багатьох “деталей”, з яких складається життя — ніжний дотик, усмішка, жест, цінування праці, несподіванка, гостинна радість, вірні зв’язки, — стає ще гострішою», — сказав Франциск. Суттєві моменти життя, які ми вважаємо найдорожчими, стають «остаточно очевидними», коли ми наближаємось до хвилини прощання.

Таким чином, «мудрість старості є місцем нашого “виношування”, що просвітлює життя дітей, молоді, дорослих і всієї громади». Тоді вже наше життя постає як насіння, що «має бути посадженим у землю, щоби з нього зродилася його квітка та його плід».

«Народиться разом із рештою світу. Не без переймів, не без болю, — але народиться. А життя воскреслого тіла буде в сто і тисячу разів живіше, ніж те, яке ми скуштували на цій землі», — сказав Папа. Воскреслий Господь не випадково, очікуючи апостолів на березі, запікає рибу, якою їх пригощає! Це дозволяє нам здогадуватися, «що нас очікує на другому березі». «Так, дорогі браття й сестри, особливо ви, похилі віком: краще життя ще попереду», — підсумував Святіший Отець.