Вогонь любові і вогонь жадання

Роздуми до Слова Божого на середу ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ

Ісус виходить із синагоги і йде до дому Симона Петра. Так, наче атмосферу дому молитви Він прагнув перенести до дому звичайнісінького рибалки. Так, наче хотів сказати, що його дім теж призначений для того, щоб у ньому була Божа присутність. Твій дім призначений для Бога!

Симонова теща лежала в тяжкій гарячці. Не вдаючись в медичні подробиці, можна сказати, що гарячка — це своєрідний вогонь у тілі. Отці Церкви говорили про двоякий вогонь — вогонь любові і вогонь жадання; вогонь, який розпалюється внаслідок наших низьких прагнень. Йдеться не лише про тілесні прагнення, але й про жадання влади, верховенства, щоб усе було по-моєму, жадання завжди мати перше місце. Такий вогонь є причиною гарячки, тому що в ньому немає любові. Вогонь любові розпалює серце до служіння, до виконання Божого Слова, до молитви. Натомість вогонь жадання рано чи пізно призводить до хвороби. Про перший вогонь любові написано в Пс 39, 4: Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування…

“ Господь хоче взяти наше життя у свої руки, щоб ми перестали горіти усім на світі, контролювати все навколо, бігти за владою, диктувати власні умови

Читання Божого Слова розпалює в нашому серці вогонь любові. Натомість про вогонь жадання читаємо в Книзі Пророка Ісаї 9, 18: Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму…

Господь прагне взяти наше життя у свої руки, щоб ми перестали горіти усім на світі, контролювати все навколо, бігти за владою, диктувати власні умови тощо. Господь хоче наш вогонь жадання перемінити дотиком своїх рук на вогонь любові.