Віра народжується зі слухання Бога, а не світу

Проповіді на Тиждень виховання-2022 «Охрещені та щасливі».

2 вересня 2022

Євангеліє: Лк 5, 33-39

Вслуховуючись у діалог, який розпочинає сьогоднішнє Євангеліє, за словами про піст можемо почути докори зі сторони світу щодо поведінки учнів Ісуса. З таким ставленням до себе учні Христа стикаються і сьогодні. Протиставляється їм світ саме через те, що вони інші, поводяться інакше. Такий досвід створює труднощі на шляху віри, смуток і сумніви щодо наслідування Ісуса Христа.

Змальовуючи наше християнство такими барвами, ми самі робимо його малопривабливим для тих, хто ще Бога не пізнав; та й для нас воно стає певною мірою стражданням. Слухаючи докори, не варто на них зупинятись. Треба піти далі, дозволяючи своїй вірі зустрітися з аргументами Ісуса. Адже народжується вона зі слухання Божого слова, не слова світу. А Ісус каже, що молодого вина не вливають у старі бурдюки. Тобто, іншими словами, ментальність світу не в змозі вмістити Божої науки, хай би як старалась. Тому вона потребує змін.

В духовному вимірі людини ці зміни відбуваються під час Таїнства Хрещення. Окрім того, що благодать Таїнства змиває первородний гріх, воно чинить нас храмом Святого Духа, здатними приймати те, що Боже. Але, як любив повторювати св. Йоан Павло ІІ, кожний Божий дар є також для нас завданням. Тому, осягаючи свідомий вік життя, кожний охрещений покликаний до співпраці з цим даром «оновлення», який Ісус гарно змальовує в порівнянні про старі бурдюки та молоде вино. Завдяки цим зусиллям ми будемо радіти плодами Таїнства у своїй християнській щоденності. 

В чому полягає ця співпраця? Варто, знову ж таки, звернутися до Слова Божого, яке провадить нас до глибшого розуміння. Апостол Павло, дбаючи про молоду спільноту християн у Римі, яка напевно переживала подібні труднощі зі зрозумінням та прийняттям із боку оточення, керує такі слова у своєму посланні: «Не вподібнюйтеся до цього світу, — тобто не намагайтеся сподобатись світові, — але перемінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Рим 12, 2). Свого часу молодий польський священник о. Тадеуш Дайчер, турбуючись про духовне життя студентів, розуміючи цю небезпеку зі сторони світу, який уподібнює до себе, і потребу оновлення віри, — також підхоплює цю думку Апостола Павла, стверджуючи, що «віри, яку маєш сьогодні, не вистачить на завтра». Без цього «оновлення віри» не зможеш із гідністю християнина відповісти на виклики, що їх життя приготувало для тебе в наступному дні. Потребуєш цього «неустанного оновлення».

Сучасна молодь як ніхто розуміється на слові «оновлення». Адже в сьогоднішньому світі гаджетів на щодень є тисячі пропозицій оновлення. Не замовляючи їх, завтра ти вже будеш застарілим, а твій пристрій буде нездатний використовувати нові програми. Щось подібне відбувається в нашому духовному житті, у нашій вірі. Божа благодать завжди нова, завжди актуальна. Тому, маючи бажання тішитися нею в новому дні, який розпочинаєш, запитай себе, чи не суперечиш їй, намагаючись уподібнитись до цього світу? Більше того: що ти робиш, щоиб протиставитись рушійній силі світу, який уподібнює до себе?