Львівська архідієцезія завершила Рік Святого Хреста під звуки повітряної тривоги

14 вересня 2022 року Римо-Католицька Церква в Україні урочисто завершила Рік Святого Хреста. Основні урочистості за участі Конференції єпископів РКЦ в Україні відбувалися в Шаргороді, у санктуарії Страстей Господніх. А у Львівській архідієцезії завершення Року Святого Хреста відбулося в санктуарії Вмираючого Ісуса Милятинського у Кам’янці-Бузькій.

Ця подія збіглася в часі зі щорічними відпустовими урочистостями з нагоди свята Воздвиження Чесного Хреста і вшануванням ікони Вмираючого Ісуса, яка саме 14 вересня 1997 року була перенесена до храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам’янці-Бузькій з каплички на кладовищі села Стрептова.

Урочисту Святу Месу очолив ректор Вищої духовної семінарії св. Йосифа о. Петро Бжескі у співслужінні з настоятелем санктуарію о. Григорієм Зомбеком та священниками, які чисельно прибули на спільну молитву.

Проповідь виголосив префект ВДС о. Андрій Безкоровайний. Він зосередився на сенсі хреста і страждань у житті людини, наголошуючи, що християнство без хреста — неможливе, а вміння нести свій хрест є необхідною умовою для того, щоб бути учнем Ісуса та разом із Ним воскреснути.

Після Святої Меси відбулась Євхаристійна хода з Пресвятими Дарами довкола храму і традиційне вшанування образу Вмираючого Ісуса: священники, семінаристи й вірні на колінах ішли довкола головного вівтаря, в якому вміщена ікона, заносячи так свої намірення до Бога.

Настоятель парафії, о. Григорій Зомбек, який вважає великою благодаттю для архідієцезії відновлення культу Вмираючого Ісуса Милятинського, поділився думками про те, яких плодів очікує від молитов у цьому місці:

— Ми закінчуємо цей відпуст під звуки повітряної тривоги. Певен, що найбільші наші очікування — щоб більше цих звуків ніколи не було. До цієї урочистості ми готувалися, слухаючи реколекційні науки; але так насправді то все, що відбувається в Україні починаючи з 24 лютого, усе веде нас Хресною дорогою. Ми йдемо з хрестом до Христа, єднаємо наші страждання з Його стражданнями і очікуємо на порятунок, бо це єдиний шлях.

Культ образу Вмираючого Ісуса Милятинського сягає XVIII ст. і пов’язаний з великою кількістю чудес, вимолених перед ним упродовж століть. Сьогодні всіх, хто молиться перед чудотворним образом Вмираючого Ісуса, об’єднує одне спільне прохання: припинення війни та справедливий мир для України.