Україна

Хрест Господній у Фастові. На завершення Року Хреста волонтерська парафія отримала цінну реліквію

25 Вересня 2022, 13:27 1442 Ірина Єрмак

«Сьогодні наша парафія завершила всеукраїнський рік, присвячений Святому Хресту», — так розпочинається ФБ-запис о. Михайла Романіва ОР.

Сьогодні — тобто 24 вересня 2022 р. Так, свято Воздвиження фастівські домініканці (як уся Вселенська Церква) відзначили 14 вересня; але тут відбулося, можна сказати, кілька маленьких чудес одразу. В очікуванні на реліквії парафіяльне святкування трошки відклали. А також в очікуванні на Хресну Дорогу, таку безсумнівно невіддільну від Хреста…

Про все це для CREDO розказав сам о. Михайло.

 

Реліквії Хреста — чудо Богородиці

— Історія була довга, — з легкою усмішкою в голосі розпочав отець. — Ми шукали реліквії Святого Хреста років п’ять. Принаймні, з того, що я пам’ятаю як священник цієї парафії Воздвиження Хреста. І через отця Гертиха пробували [домініканець, Теолог Папського Дому. — Прим. ред.], і в різних місцях. Листи писали, але справа заглухала.

А тепер сталося те, що я особисто вважаю чудом Богородиці. Бо о. Марек Громотка OCD, який передав нам реліквії Святого Хреста на свято парафіяльного завершення Року Хреста, погодився порозмовляти про них зі співбратами минулого року, саме того дня, коли ми з їхньої парафії (Воздвиження Хреста на Святошині в Києві) вирушали в паломництво до Бердичева. Після Служби Божої я підійшов до нього і попросив, і це був мій особистий намір того паломництва: щоб отці-кармеліти поділилися своїми реліквіями Святого Хреста. Бо вони, власне, мають реліквію з Santa Croce, поперечної балки Святого Хреста.

То було минулого року, коли паломництва до Бердичева були обмежені ковідом, не було нашого фастівського, і тільки невелика група від нас долучилася до київського паломництва. Я пройшов із цим наміром усе паломництво. В суботу вже в Бердичеві я підходжу до отця Блажея Суски, капуцина (його я теж мучив проханнями про реліквії), а він мені й каже: бачиш, отець Піо тебе любить! Я тобі привезу реліквії отця Піо. Ось так склалося, що в понеділок була розмова про реліквії Святого Хреста, а в суботу — про отця Піо. То я вже був абсолютно щасливий (сміється). Це все виявилося тісно пов’язаним, бо день приготування до внесення реліквій у Фастові був саме в день спомину отця Піо, 23 вересня. Отець Віталій Козак, кармеліт із Бердичева, хранитель санктуарію, мав конференції, готував парафію, і отець Піо нас у цьому супроводжував.

 

 

Усе пов’язано

— Ще два роки тому ми домовилися з Олександром Клименком про Хресну Дорогу для храму. Справа загрузла, почалася війна, у нього були виставки — оці відомі ікони на ящиках з-під набоїв. Ми співпрацюємо з цією мистецькою програмою з 2015 року. Він багато їздив, йому не було коли цим займатися. Але от «якось так» Бог дав, що останнє стояння нашої нової Хресної Дороги ми ось зранку повісили на стіну. Свіженьке, щойно від столяра, — каже о. Михайло.

 

Виставка ікон на ящиках з-під набоїв примандрувала до Фастівського храму на свято

 

«Сьогодні з нами молилася надзвичайно талановита й віддана Україні й християнській вірі родина Клименків, нові стояння Хресної Дороги були написані п. Olaf Clemensen, Соня Атлантова, Herman Klymenko, а завдяки виставкам ікон, які провадила сім’я Клименко у Західній Європі, на потреби нашого Центру і його діяльності було зібрано близько 15 000 євро. Прагну виразити цими короткими й скупими словами наше визнання, захоплення і вдячність за все те, що ми від цієї сім’ї отримали — нехай Господь Вас береже й провадить!» — у таких словах це виражено в записі на його Фейсбуку.

— Отець Сергій Кіппа, настоятель київської парафії Марії Матері Церкви, освятив Хресну Дорогу, — продовжує о. Михайло. — Він францисканець, і ми хотіли, щоб це освячення відбулося саме так. Це пов’язане з тим, що францисканці мають спеціальний привілей від Святішого Отця (пов’язаний з їхнім служінням у Святій Землі) — освячувати Хресні Дороги.

 

 

Особлива надія

— А найгарнішим було те, що шестеро наших волонтерів, які від початку травня з нами тут готувалися до Першої Сповіді і Першого Причастя, саме в цей день свята вперше прийняли Христа. Для мене особисто це була особлива надія.

«Під час сьогоднішньої Святої Меси частина наших волонтерів прийняла Урочисте Перше Причастя, — зазначено у фб-дописі. — Довіряю їх молитвам Церкви: тієї, що торжествує в небі й тієї що бореться і воює тут на землі, тобто вашим молитвам також!»

— Для мене було надзвичайно важливо, — каже о. Михайло, — що ці люди — з Бахмута, з Бородянки жінка, яка з нами від початку війни, з Києва, яка у нас перебуває разом з дітьми, — різні люди, які у виняткових обставинах пройшли цю дорогу, були сьогодні разом. Це справді аспект надії.

 

 

Часточка Хреста — в кожному християнині

— Єпископ Олександр Язловецький, який був з нами на святкуванні як наш київський пастир, говорив у проповіді про хрест: як важливо, щоб він був у центрі нашого життя. Як це було складно в перші століття, коли про хрест було важко говорити. Він повчав нас висловами Отців Церкви. Говорив про те, як переказувати далі цю правду про хрест, і як вона тепер, особливо в час війни, відбивається в нашому житті, як його тяжко прийняти.

Єпископ Олександр розповів історію-притчу, яка має дуже промовистий характер, особливо в контексті того, що наша парафія отримала часточку Хреста Господнього. Колись давно, каже ця історія, Хрест Господній був розділений на багато-багато частинок. Настільки, що кожному християнинові дісталась якась частка Хреста… Це глибоко запало мені в серце.

 

 

Наша часточка реліквій — це справді дрібка. Вона вміщена у фрагмент горіхового дерева, що вмонтований в основу, яка прикріплена до хреста. На ньому є знаки Божої Муки, а також свята Катерина і святий Домінік. Наші місцеві майстри, столяр і коваль — пан Артур і пан Дмитро — постаралися, щоб це виглядало гідно. Я дуже хотів, щоб там були саме знаки Божої Муки. Наші парафіяни брали дуже велику участь у підготовці свята, фінансуванні потрібного, в роботах. Це насправді загальне свято з часточкою участі кожного!

 

Фото о.Михайла Романіва ОР та з його ФБ Miszka Romaniv

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Фастів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: