Проповіді

Проповідь на свято св. Андрія: 4 виміри слідування за Христом

30 Листопада 2022, 14:19 967

Проповідь Перегрина Опольського у день святого Апостола Андрія.

«Моя нога його сліду трималась; путі його я пильнував, не відхилявся» (Іов 23, 11).

Господь, призиваючи Петра й Андрія словами «Ідіть за Мною, Я вас зроблю рибалками людей» (Мт 4, 19; Мк 1, 17), бажав, щоб вони не лише ходили за Ним, але й чинили подібно як Він. Святий Андрій смиренно виконав це доручення, тож і справді міг сказати: Моя нога його сліду трималась.

Роздумуючи над наведеними вище словами, можемо побачити, що шлях, яким ішов Ісус і яким, якщо хочемо бути спасенні, також і ми маємо слідувати, так як слідував святий Андрій, має чотири виміри.

Отож, перша путь Христа вела Його з неба в лоно Діви. То був шлях смирення. Воістину, великим було би таке смирення, якби хтось багряну чи пурпурну ризу накрив жалюгідним веретищем! А Христос саме так і вчинив. Хоч Він був Богом, та прикрив свою божественну природу нікчемним веретищем, яким є наша людська природа, і, народжений Дівою, став небесним слугою людей.

Друга путь вела з лона Діви на землю, коли Христос народився у бідному вертепі і спеленали Його вбогою хусткою, бо не знайшлося для Нього місця в заїзді (Лк 2,7). Христос явив свою бідність, коли сказав: Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити. (Мт 8, 20; Лк 9,58).

 

Покликання Петра й Андрія. Мозаїка при вході до базиліки, на стелі. Фото: Герник Пшондзьоно, Gość Niedzielny

 

Третя путь — шлях земного життя, що провадив через безліч знегод. Це був шлях послуху. Бо Адам через непослух утратив рай; Христос же через послух нам його повернув. Це також шлях болю і страждань, бо голова Його була увінчана тернами, вуста напоєні жовчю, очі залиті сльозами, шия та обличчя зазнали бичувань, а руки й ноги були прибиті до хреста: Від підошви на нозі до тім’я нема в ньому здорового місця (Іс 1,6).

Четверта путь вела з хреста у відхлань, звідки Христос вивів Адама і святих отців. То був шлях любові. Воістину, великою була би та любов, якби людина знесла страждання за свого друга, і ще більша — якби вона віддала за друга своє життя; але найбільша — якби вона віддала життя за ворога. А Христос це зробив.

Тому, отже, такі є путі Христа. Святий Андрій пішов слідами Його. Спершу — шляхом смирення, тому й співають про нього: «Явився серед людей цей муж смирення». Й це не повинно дивувати, бо він проповідував це святе вчення: навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем (Мт 11,29).

По-друге, він ішов шляхом бідності, бо заради Христа залишив усе, що мав чи міг би мати. Тому йшов за Христом, покинувши все, оскільки почув Його вчення: Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем (Лк 14,33).

По-третє, він пішов за Господом любові. Читаємо про Андрія, що був він повен любові й цю любов виявив до святого Матея. Свого часу святий Матей читав проповіді в одному місті. Люди в тому місті, зневаживши його учення, вирвали йому очі та зв’язаного вкинули в темницю, щоби потім убити. В цей час явився святому Андрієві ангел Господній і звелів йому прямувати в Бургундію*, до святого Матея. Коли святий Андрій відповів, що дороги не знає, ангел звелів йому йти на берег моря і сісти на перший же корабель, який побачить. Виконуючи це розпорядження, під опікою ангела і при попутному вітрі, він дістався міста, де знайшов відкриту темницю, в якій перебував святий Матей. Заплакав святий Андрій, побачивши його, і став молитися. Тоді Господь, вислухавши його молитви, повернув зір святому Матею, і той із темниці втік. Мешканці міста, обурені втечею святого Матея, схопили Андрія і зв’язаним потягли вулицями. Стікаючи кров’ю, святий Андрій молився за своїх мучителів, і цією молитвою до Христа навернув їх. І що ж стало причиною цього, якщо не любов, яка веліла йому молитися навіть за ворогів?

 

 

Його любов можна також пізнати зі звернення одного чоловіка на ім’я Миколай. Він підійшов до святого Андрія і сказав: «Пане, ось, протягом сімдесяти років свого життя я віддавався розпусті. Нині ж, святий муже Божий, нехай твоя благочестива молитва заступається перед Богом за моє спасіння». Почувши це, святий Андрій став плакати й молитися від Третьої до Дев’ятої години. А як підвівся з колін, не хотів їсти, але сказав: «Не їстиму, доки не дізнаюся, що Господь змилосердився над цим старим». І постував він п’ять днів, і тоді почув голос, який сказав: «Домігся ти, Андрію, прощення для старого, але, щоб він був спасенний, нехай так само умертвлює себе постами, як ти умертвлював». Старий так і вчинив, відтоді жив благочестиво й помер у мирі. Тоді знову озвався голос до святого Андрія: «Завдяки твоїй молитві Я віднайшов загубленого Миколая».

Про любов Андрія свідчить також розповідь про сорок мужів, які пливли до апостола, щоби прийняти його вчення. Раптом диявол струсонув кораблем, і всі втонули, але Андрій тут-таки повернув їх до життя. Врятовані розповіли про все, що з ними сталося. Ось так святий Андрій ішов шляхом любові.

Йшов він за Господом також і шляхом страждань. Читаємо, що як він прибув в Ахею, то по всій тій землі проповідував учення Церкви, і навернув до віри жінку проконсула Егея. Довідавшись про це, Егей погрозами намагався схилити його до поклоніння ідолам. Відказав йому святий Андрій: «Вигадуй тортури, які захочеш. Тим милішим буду я для мого Царя, чим стійкіше зноситиму страждання заради Імені Його». Тоді Егей наказав двадцятьом мужам бити його, а побитому зв’язати руки й ноги, щоби ще більше мучився.

 

 

Коли потім Андрія вели на розп’яття, згромаджений натовп кричав: «Невинна його кров! Невинним він зазнає кари!» Апостол просив людей не заважати його мучеництву. А як побачив хрест, то привітав його словами: «Вітаю тебе, хресте, освячений Тілом Христовим; хрест, який я давно вже прагну прийняти і який завжди любив»**. Сказавши це, він зняв свій одяг і віддав його катам. А вони, згідно з наказом, повісили його на хресті, на якому він залишався живим іще два дні й проповідував двадцятьом тисячам людей. Тоді натовп став погрожувати Егеєві смертю й казав, що муж настільки добрий і благочестивий не повинен так страждати. Егей прийшов, щоби зняти з хреста Андрія, який, побачивши його, сказав: «Навіщо ти прийшов, Егею? Якщо відчуваєш скруху, то дістанеш прощення, а якщо ні, то хоч ти й знімеш мене з хреста — знай, що тоді я й так буду мертвий. Бо я вже бачу Царя, який на мене чекає!»

Коли Егей усе ж таки хотів зняти його, то ніяк не міг наблизитися до нього. Бо святий Андрій, бачивши, що Егей хоче зняти його з хреста, звернувся до Бога, як повідомляє святий Августин, із такою молитвою: «Господи, не дозволь, щоб я живим зійшов із хреста, але вже час, щоб я передав землі своє тіло, бо я так довго трудився, так довго чував, що хотів би звільнитись від нього». Після цих слів незвичайне світло зайшло на нього так, що ніхто не міг побачити його і, огорнутий цим світлом, він віддав Богові душу. А Максимілла, дружина Егея, забрала його тіло і з почестями поховала. І так святий Андрій послідував за Христом шляхом мучеництва та дістався Царства Небесного.

*

Викладені Перегрином передання про св. Андрія були взяті, як і відомості про більшість інших святих, із «Золотої легенди» Якова Ворагінського. Згідно з «Золотою легендою», Апостол подався до Маргундії — можливо, йшлося про Ефіопію, де проповідував св. Матей.

**

Згідно з «Золотою легендою»,  мова Андрія була такою: Вітаю тебе, Хреста, освячений Тілом Христовим та прикрашений членами Його, немов перлинами! Перш ніж зійшов на тебе Господь, ти ніс страх на землі. Нині ж ти являєш небесну любов і зробився жаданим. У спокої та радості я йду до тебе, щоб ти з веселістю прийняв мене, учня Того, Хто висів на тобі. Завжди я любив тебе і жадав. О добрий Хресте, що прийняв красу і велич Господніх членів! Давно бажаний, сильно люблений, безперервно шуканий і, нарешті, приготований для душі, що тебе жадає! Візьми мене від людей і передай моєму Вчителю, щоб тобою мене прийняв Той, Хто тобою мене відкупив.

Переклад CREDO 
За матеріалами: о. Іриней Погорєльцев, Путь в чёрно-белых тонах

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: