Слово, що зцілює

Роздуми до Слова Божого на понеділок I тижня Адвенту

Сотник, який не один рік керував сотнею своїх солдат, не один і не два рази, пересвідчувався у силі своїх слів: Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: «Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.»

Цей чоловік розумів, що влада його слова виникає з його повноважень, як сотника. Солдати слухають його, тому що він сотник, уповноважений кесарем. За кого ж тоді, цей язичник, вважав Ісуса, коли повірив, що на Його Слово, навіть хвороба відійде? Не важко здогадатися, сотник сприймає Ісуса, як свого роду Воєначальника, на наказ котрого навіть хвороба має покинути слугу. На наказ котрого Слово виходить з уст і не повертається, аж поки не виконає своєї місії (пор. Іс 55, 8 – 12). Насправді, інтуїція цієї людини залишається для мене загадкою, але також і фактом, який удостоївся бути записаним на сторінках Євангелії…

“ Слово Боже — наче Небесний Воїн, який приходить у моє життя і наводить там порядок

Скажи лише Слово… — іншими словами — Накажи, щоб так сталося! Слово Боже — наче Небесний Воїн, який приходить у моє життя і наводить там порядок.

Звершує те, чого прагне Господь. Руйнує не-Божі фортеці (мої не-Божі переконання), захищає Божих натхнень, спонукає до благочестивого діяння. Таким є Слово Бога Живого.

Про таке діяння Слова пише Книга Мудрості 18, 14 – 15:

Тоді, як мирна тиша все повила, і ніч, поспішаючи, досягла половини свого бігу, твоє всемогутнє слово з неба, з царських престолів, як невблаганний воїн, грянуло в осередок пропащої країни, несучи гострий меч — твій невідкличний наказ.

Сотник був слугою Римської Імперії. Цікаво, що саме латинське слово imperium означало владу, накази, зверхність. Від цього також imperativus — наказовий спосіб дієслова. Цей римський офіцер жив у цілій системі наказів і повелінь. Але повірив, що в Ісуса є своя ІМПЕРІЯ — ІМПЕРІЯ СЛОВА.

Господи, упорядкуй моє життя, моє серце, мої відносини міццю Твого Слова.